Дрон — невід'ємна річ, як під час штурму, так і під час розвідки. Це дозволяє знищити противника, не наближаючись до нього. Як безпілотники "Mavic" допомагають українським воїнам, розповіла Ярина Чорногуз — старший матрос морської піхоти, та онука відомого вінницького сатирика Олега Чорногуза.
"Якщо раніше потрібно було підлазити, підповзати, десь навіть навпомацки діяти, то дрони дозволяють дуже чітко побачити противника, його позицію, планування позиції та їх кількість", — говорить Ярина Чорногуз.
За її словами, для виконання завдання зазвичай необхідно два дрони.
"Кількість дронів залежить від самого завдання. Якщо це штурм, або наліт і потребує безперервного спостереження за противником, або для прикриття групи, то потрібно мінімум два. Один перебуває у повітрі, "дивиться", потім вертається на перезарядку, у цей час піднімається і стежить другий. Як підсумок, з достатньою кількістю батарей є безперервне стеження. Отже, два "мавіки" — це оптимальна кількість для всіх завдань, — говорить Ярина Чорногуз.
Часто ми коригуємо арту одним "мавіком", але у нас тоді виходять перерви. Піднімаємо, летимо, коригуємо — і потім дрону потрібна перезарядка. У цей період артилерія чекає. Якщо ж і арта у цей час перезаряджається, то це нормально. У таких випадках можна обійтися і одним".
Загалом по характеристиках Mavic-3 має час польоту до 46 хвилин. Але потрібно враховувати, що дрон має не лише долетіти, а й повернутися.
"Така базова порада — не потрібно літати у дощ і сніг, тому що від вологості двигунчики можуть вийти з ладу. У нас була така ситуація: він дуже погано літав і ми не могли зрозуміти, у чому справа. Потім, коли його приземлили, побачили, що у дрона пропелери покрилися льодом від холоду. Тому він погано і літав, — каже Ярина Чорногуз.
Потрібно тримати батареї завжди у ладі: заряджати їх вчасно, не давати їм простоювати. Якщо у підрозділі є втрачені коптери, то від них залишається багато батарей і люди забувають їх підзаряджати час від часу і вони починають тоді менше тримати. Часто так буває, що зі старих батарей немає стовідсотково заряджених. А для того, щоб полетіти, прокоригувати, розвідувати і повернути дрон, у більшості випадків потрібно саме 100 відсотків заряду батарей".
"Ніколи не можна знімати на відео місце зльоту"
За словами захисниці, ніколи не можна знімати на відео місце зльоту.
"У нас була історія: біля місця, де ми злітали, впав "мавік". Ми думали, що це pociйський, забрали його, там була карта пам'яті. Відкрили, подивились відео на карті — і я побачила, що це сусідній підрозділ. На одному моменті відео побачила чітко місце, де вони злітають, приземляють, і навіть змогла заскрінити собі пілота.
Тобто злітаєте — вмикайте запис екрану на телефоні, або якщо літаєте на смарт-контролері, то на ньому також є запис екрану. Потім усе це залишається суто у вас, на вашому пристрої, а не на "мавіку", який може впасти, його знайде ворог чи ще хтось".
Багато пілотів знімають відео на картки. Українські пілоти найчастіше літають, роблячи запис екрану. Це, у разі втрати "мавіка", дозволить не розкривати зайвих відомостей тому, хто знайде дрон у разі його збиття чи заглушення, каже дівчина.
"Якщо є потреба у високій якості зображення і необхідно літати саме із карткою, тоді їх має бути на кожен ваш політ по картці. Припустимо, ви з собою взяли 8 батарей, відповідно ви будете робити мінімум 8 польотів із записом на картку. Тож у вас має бути 8 карток з мінімальним об'ємом 32 Гб, наприклад. Ви міняєте батарею і разом з нею одразу міняєте картку. Так ви застраховані від того, що ваші відомості не потраплять у ворожі руки.
Ще один з варіантів — брати з собою ноутбук для того, аби друга людина могла перекинути відео на ноутбук та форматувати картку. Тоді можна обійтися 1-2 картками".
Читайте також
- "Ми тут, бо налаштовані на перемогу": бійці бригади тероборони з Вінниччини про укріплення кордонів
- "Лють", "Сталевий Кордон", "Азов": вінничан запрошують у лави штурмових бригад
