Історію не переосмислити, сховавши пам’ятки – краєзнавець з Полтави Борис Тристанов

Історію не переосмислити, сховавши пам’ятки – краєзнавець з Полтави Борис Тристанов

Історію не переосмислити, сховавши пам’ятки – краєзнавець з Полтави Борис Тристанов
Суспільне Полтава

Аби не повторювати помилок минулого, імперські пам’ятки в Полтаві слід лишити як нагадування. Таку думку висловив краєзнавець Борис Тристанов у подкасті Суспільного «Стара Полтава». Про те, яким чином полтавці мають дивитись на міські пам’ятки, читайте у нашому матеріалі.

Що стосується пам’яток, які пов’язані з Полтавською битви, їх потрібно залишати, вважає Борис Тристанов. Це для того, щоб проаналізувати історичні події та зробити висновки.

«Я сприймаю їх як витвори мистецтва. Вони стоять там, де мають бути. Вони невід’ємна частина архітектурного ансамблю міста. Якщо зараз повторити те, що відбулось 100 років тому, коли зносили пам’ятники, відбудеться розрив історичної пам’яті. Подія відбулась, подобається вона, чи не подобається, але це сталося. Треба переосмислити імперські пам’ятки – що призвело до їх появи, які помилки зробили українці, внаслідок чого вони з’явилися. Якщо їх навіть перенести, сховати на полі Полтавської битви, переосмислення історії не відбудеться».

Експертна рада Мінкульту 8 вересня цього року рекомендувала демонтувати та прибрати з публічного простору три монументи у Полтаві. Це Монумент Слави у Корпусному саду, пам’ятник на місці відпочинку Петра I, а ще – захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну. Борис Тристанов вважає, що такі рекомендації – недопрацювання експертної ради.

«Мінкульт своїми рекомендаціями просить порушити закон. Таке перше враження. Тому що за українським законодавством, будь-які дії з цими пам’ятниками є порушенням закону. Логічніше для консультативної ради Мінкульту було б звернення до Верховної Ради з пропозиціями змінити законодавство».

Пам’ятники можуть нести різний сенс, каже краєзнавець. За його словами, це може бути нагадування про те, що відбувається, якщо людина зраджуєте свою країну.

«Чому з’явилося панно в Краєзнавчому музеї обрання Мартина Пушкаря полковником? Це 1909-й рік (з’явилося панно у музеї – ред.) і раптом козацький полковник. А тому, що після смерті Хмельницького він перейшов на бік Москви. І тільки через це його вшановували. І з його повстання і Булюбаша почався в Україні період Руїни. Повинні ми його вшановувати? Ні. Але я не пропоную замальовувати панно в музеї, бо українці мають пам’ятати про те, що відбувається, якщо еліта зраджує свою країну. Якщо українці про це збудуть – еліта знову зрадить».

На думку Бориса Тристанова, пам’ятники радянським генералам можна перенести до музеїв.

«Безсумнівно, пам’ятник Ватутіну треба переносити. Ватутін з того, що я читав, втопив таку кількість народу в Дніпрі. Розбивати не треба. Є музей військових конфліктів у Полтаві. Перенести його туди. Він там стояв би. Зигін – це для мене спірне питання, 50 на 50. Якщо переносити, то тільки через міф визволення Полтави. Звільняли Полтаву зовсім інші люди».

Повну версію розмови щодо процесу деімперіалізації в обласному центрі слухайте на подкаст-платформах Суспільного.

Читайте також

«Важлива сторінка нашої історії»: архітекторка про імперські пам’ятки Полтави

На початок