Продаж могил та інформації про померлих. Експерти розповіли про проблеми ритуальної сфери

Продаж могил та інформації про померлих. Експерти розповіли про проблеми ритуальної сфери

Ексклюзивно
Продаж могил та інформації про померлих. Експерти розповіли про проблеми ритуальної сфери

Експерти в антикорупційній сфері і сфері ритуальних послуг вирішили упорядкувати ціни та доступ до цих послуг і написали новий законопроєкт, який має реформувати галузь. Громадський активіст і менеджер проєктів платформи "Разом проти корупції" Михайло Серебряков разом зі співзасновницею "Ліги антитрасту" Агією Загребельською в ефірі Українського радіо розповіли ведучій Наталії Соколенко про те, як можна припинити здирництво з родичів померлих та покращити ритуальну сферу.

Проблеми ритуальної сфери

Закон про похорони був прийнятий ще в 2003 році і з того часу практично не змінився. На думку експертів, розпочати потрібно з інформування. Наразі, щойно людина померла, про це дізнаються медпрацівники та співробітники поліції, які фіксують факт смерті та чи мав місце кримінальний елемент. Якщо складу злочину та ознак насильницької смерті немає, тоді, людину вже можна ховати. Ледве не того ж дня (особливо у великих містах) ритуальні компанії, які якимось чином про цю смерть дізнаються, починають нав'язувати свої послуги родичам загиблого. Цю інформацію за гроші їм надають поліцейські та медичні працівники. Тобто продаж інформації про померлих – одна із проблем.

Інша – це продаж могил. У більшості випадків виділення площі під могили, як соціальна функція, відбувається безоплатно. Втім, у великих містах – дефіцит кладовищ, а більшість з них закриті – тобто заховання там не відбуваються. Існують й так звані "круті" кладовища, більшість з яких є теж закритими, але чомусь де-факто там ховають людей. Доходить до того, що на сайтах оголошень можна побачити ділянки на Байковому кладовищі за 50 тисяч доларів.

Третя проблема та їх джерело – ритуальні служби. Більшість людей помирають у великих містах, тому там найбільш розвинений ринок і, водночас, найкорумпованіший. Ритуальні служби мають можливість підпускати чи не підпускати інші приватні компанії до ринку через договори. Доходить до того, що якщо ритуальна компанія надала ритуальні послуги і йде на кладовище, без підписання цього договору зі службою її можуть просто туди не пустити.

Також є проблеми з моргами, адже буває, що в їх приміщеннях розміщується ритуальна компанія. Коли людина приїжджає забирати тіло, то в окремих випадках створюються перешкоди, доки не сплатиш певні послуги цих компаній. Виходить, що за те, що клієнт мав би отримати безкоштовно, доводиться платити.

Щороку в Україні помирає близько 400-500 тисяч людей. Більшість з них хоронять традиційним способом. У світі вже давно практикують альтернативні методи, які не потребують земельних ділянок, – як правило, кремацію. Однак експерти кажуть, що цю реформу швидко впровадити не вийде, тому що в Україні лише три крематорії – у Києві, Одесі та Харкові. Їх потужності вистачає на спалення близько тридцяти тисяч тіл на рік. Усі вони побудовані ще за СРСР та не можуть бути приватними, перебуваючи лише у комунальній власності.

Також є проблема із релігійними конфесіями – коли питання щодо дозволу на будівництво крематоріїв у приватній формі власності поставало перед парламентським комітетом, кілька десятків заяв від різних релігійних конфесій прийшло на ім'я депутатів з приводу того, що кремація – це неправильно. Тоді цей аргумент побороли тим, що у тих трьох крематоріях, які існують, проводять службу всі конфесії.

Експерти стверджують, що місцева влада часто використовує своє лобі, щоб заблокувати прийняття оновленого закону про поховання. Для центральної влади ритуальна сфера не є такою, на якій можна піаритися, оскільки люди зіштовхуються зі зловживаннями у найважчі дні свого життя, а коли вони в розпачі, не завжди мають можливість звернутися до правоохоронних органів. Відповідно, депутати не зацікавлені в тому, щоб підіймати цю тему.

Реформа в сфері ритуальних послуг

Експерти кажуть, що вирішити ці проблеми може реформа в сфері захоронення. Законопроєкт про поховання був підготовлений правлінням ще в 2018 році, але далі комітету не пройшов. Міністерство регіонального розвитку від самого початку хотіло подати законопроєкт приблизно тієї ж редакції у поточному скликанні. Водночас експерти вважають, що документ можна доопрацювати.

Зокрема вже готові основні положення нового документу, які будуть обговорюватися з усіма можливими стейкхолдерами. Перша зміна – це створення єдиної системи з інформацією про захоронення. Громадська платформа "Разом проти корупції" вважає, що це має бути загальнонаціональна система, яку адмініструє Міністерство регіонального розвитку, у якого в конкретно цьому питанні немає інтересів.

Платформа повинна містити абсолютно все: інформація про компанії, місця поховання і решту інформації, що стосується цієї сфери. Так компаній і людей будуть знати, які в них є можливості.

Також у законі прямим текстом буде фігурувати можливість будь-якої форми власності для крематоріїв та зобов'язання для великих міст з населенням понад 500 тисяч людей передбачити в генеральному плані місця та ділянки для цих закладів – мінімум два на місто для уникнення монополії. З’явиться інфраструктура та папери, щоб інвестори могли заходити на цей ринок. У Києві від 30% до 50% померлих вже кремують. Як тільки десь з'являється крематорій, різко змінюється стан речей та ставлення релігійних громад.

Крім того, в законопроєкті вирішиться питання чорного ринку та нелегального продажу ділянок на закритих кладовищах. Ідея полягає в тому, що певний регулятор (мається на увазі Мінрегіон - ред.) складає список "крутих" кладовищ, де дозволяється поховання, коли минає 20-30 років (цвинтарний період, за який останки встигають розкластися і немає людей, які доглядають за місцем захоронення). Ці ділянки можна продаватися за ті ж 50 тисяч доларів.

Також у цій системі може бути функція платного бронювання могил.

Важливо запустити легальний ринок та конкуренцію, тому що як тільки вони існуватимуть, то з’явиться можливість отримувати кредити для поховання, обирати вільно між надавачами послуг, тоді ритуальні підприємства зможуть конкурувати якістю та ціною. Зараз ця конкуренція відбувається лише за кількістю зв'язків із медичними та поліцейськими працівниками.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди