У Полтаві поховали військову Ольгу Нікішину. Вона служила в батальйоні 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. 10 травня у неї стався інсульт. Відспівали військову сьогодні у Свято-Успенському соборі, поховали на Алеї Героїв.
Із квітами та стягами біля Свято-Успенського собору, що в Полтаві, збираються бійці та ті, хто знали Ольгу Нікішину. Вони прийшли попрощатися з військовою.
Заступник командира батальйону 17 танкової бригади Віталій Лапаник каже: "Багатьом чоловікам треба повчитись у неї. Вона була насамперед людиною з великої літери. Справжній патріот. Таких патріотів ще треба пошукати".
На війні Ольга пробула близько шести років. Пішла на фронт добровільно.
Побратим Ольги Володимир Мусяк розповідає: "Не дарма у неї псевдо було "Кіпіш". Вона такий клубок добра, веселощів. Кіпішна, баламутна, весела була".
Володимир Мусяк був командиром батальйону, у якому починала службу Ольга.
"Коли молоді хлопці, коли ми тренувалися на батальйоні, смугу перешкод проходили, біг, відтискання, то не те, що вона за ними намагалася встигнути, вона йшла майже попереду всіх інших. Не відставала у своїй підготовці, завжди стимулюючи тим самим, що дивіться – може!", - каже Володимир Мусяк.
Із собору труну виносять на руках. Попереду колони несуть стяги бойових підрозділів та нагороди Ольги Нікішиної.
Колишній командир 16 мотопіхотного батальйону Олег Громадський розповідає: "Вона постійно була на передовій, ніколи не сиділа в штабах, не ховалася, не виконувала паперову роботу. Вона завжди була на позиції. Й облаштовувала позиції таким чином, що створювався сімейний затишок. У неї скрізь були рушнички, вишиваночки. Скрізь прибрано було. Якщо прийшла Оля і десь не прибрано у бліндажі, то хлопці таких наганяїв отримували, що ховалися".
Поховали військову на Алеї Героїв, що на міському кладовищі Полтави, поруч із іншими загиблими на фронті.
Іще до служби знала Ольгу Вікторія Мірошніченко. Каже: обидві починали із волонтерства.
"З нею постійно пересікалися на «нульових» позиціях – це Кримське, Авдіївка, район промзони. Це жінка, яка дійсно була на передовій. Мені важко це говорити, але вона була там, де не повинні бути жінки. Але це був наш вибір. Ми повинні були взяти зброю в руки і захищати батьківщину. Для мене це дуже сильна втрата. У неї інсульт був. Це, я думаю, наслідки контузії і всього, нерви", - розповіла подруга Ольги Вікторія Мірошніченко.
"Було багато важких моментів. На її посаді заступниці з морально-психологічного забезпечення вона була людиною, яка спілкувалася з рідними загиблих, відвозила тіла загиблих додому. І цей страшний тягар теж лягав на неї", - каже подруга Ольги Світлана Варвянська.
Ользі Нікішиній було 48 років. На війну жінка пішла 2014. Служила в добровольчому корпусі "Правий сектор". Після цього була заступницею командира роти у 58 та 17 бригадах. Мала позивні "Холєра" та "Кіпіш".
