"Мене звати…". У Франківську відбулася прем’єра онлайн-вистави

"Мене звати…". У Франківську відбулася прем’єра онлайн-вистави

"Мене звати…". У Франківську відбулася прем’єра онлайн-вистави Суспільне Карпати

Прем’єру вистави про важке життя підлітків "Мене звати…" показали в онлайн-режимі. Її зіграли актори Дитячої театральної майстерні при Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, на Facebook-сторінці та Youtube-каналі якого й відбулася трансляція.

Акторка вистави "Мене звати…" Катя Дубініна розповідає, що дівчина, яку вона зіграла, є прототипом реальної дитини з її школи: "Моя роль – це дівчина з небагатої сім’ї. І відповідно вона не має модного одягу, косметики. Через це вона почувається дуже невпевнено, вважає себе нецікавою і не має друзів. Насправді ми вибирали монологи, і кожен обирав те, що йому близьке. Я частково можу зрозуміти цю дівчину, а частково довелося трохи додумати".

Дарина Кімачук говорить, що для своєї ролі вибрала героїню п’єси, яка є повною протилежністю її самої. "Героїня – з дитячого будинку. У неї складне життя, дитинство. Але вона закохалася. Вона дуже його любить, і їй складно змиритись з тим, що вона йому не подобається. Можливо, вона пацанка, можливо, вона жила в таких умовах, але всередині вона мила дівчинка, яка хоче кохання. Це я й вкладаю в свою роль. Мені здається, що мені вдалося в неї вжитися".

Режисер вистави, керівник Дитячої театральної майстерні Олексій Лейб’юк розповідає, що дав завдання своїм вихованцям самим обрати для своїх ролей прототипи реальних дітей або персонажів: "Це 14 монологів. Щирих, відкритих, болючих монологів дітей віком від 13 до 17 років про те сокровенне, наболіле, те, що турбує кожного підлітка. Але не кожен підліток може про це сказати. Кожен обирав сам собі монолог, шукав його в творах сучасної літератури – українських чи зарубіжних. Або є в нас такі монологи, які діти самостійно писали".

Теми, про які відверто говорять актори і акторки вистави, – це перше нерозділене кохання, зрада близьких, булінг у школі, насильство у сім’ї, втрата рідних, фізичні вади, самогубство... – те, у чому важко зізнатися собі і ще важче говорити з іншими.

Автор: Олександр Букатюк

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди