Українські військові з настанням холодів найбільше потребують термобілизни, а також сухих супів, борщів, кави й чаю. Про це Суспільному розповіла голова Канівського волонтерського центру "Допомога воїнам АТО/ООС" Наталія Шульга.
Доброчинці готують п’ять видів супів, зокрема, з рисом, перловкою, ячною і пшеничною крупами, повідомила волонтерка Валентина Чуприна.
За її словами, роблять все для того, аби у військових було різноманіття в їжі. Втім захисники мають найулюбленішу страву:
"Вони люблять борщ, це їхня улюблена страва", — розповіла пані Наталя.
Голова обласної організації людей з інвалідністю російсько-української війни Віталій Чернякович вдома готує енергетичні сніданки для бійців із меду, журавлини та горіхів :
"Такі інгредієнти забезпечують підтримку організму та захист від захворювань".
Волонтер Михайло Количев щодня шиє захисні сидіння. Два його брати зараз воюють, а він допомагає їм та іншим військовим:
"Я прийшов сюди на четвертий день з початку війни. Батьківщина в небезпеці, тому треба зробити все можливе, що в наших силах, щоб наблизити перемогу. Тому я тут".
В одній із кімнат волонтери плетуть маскувальні сітки та роблять обереги. Світлана Бондаренко вдень створює ляльки-мотанки для військових, а вечорами готується до перемоги.
"Я до кожної «кікімори» додаю ще й мотаночку. А вечорами вже починаю плести маки для перемоги. Коли буде перемога, то щоб ми були готові, з маками всі", — пояснила жінка.
Хлопці та дівчата допомагають бійцям майже вісім років, розповіла волонтерка Людмила Мальон.
"Колись хлопці надсилали нам фотографії, як вони накрили бліндаж, то не можна було побачити, де бліндаж, де трава, де ліс. Воно все зливалося. Дуже приємно було, ніколи не було нарікань, що в нас сітка не того кольору чи не така", — прокоментувала волонтерка.
Син Лідії Литовченко – військовий. Вона хвилюється за кожну дитину. Так називає українських захисників:
"Ми щодня телефонуємо, щоб голос почули, і більше нічого нам не треба. Щоб наша країна перемогла, щоб ніхто нам не робив такого горя", — пояснила пані Людмила.
За словами керівниці волонтерського центру Наталії Шульги, горе та радощі ділять порівну між усіма учасниками. Майже в кожного є рідні, які зараз на війні.
"Ми стараємося виконувати всі замовлення, бо це хлопці наші, всі вони наші, без різниці, де вони та звідки вони. В нас дуже вмотивований колектив", — розповіла пані очільниця центру.
За її словами, у волонтерів ненормований робочий день: залишаються працювати стільки, скільки потрібно.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
