162 дні від початку повномасштабного вторгнення РФ пробула у Маріуполі Любов Шуляк. Кожен описала у своєму щоденнику.
Про те, як в городі хоронили сусідів і рідних, як рятуючи поранених отримав травми від осколків її чоловік, чому виїхала лише на початку серпня, хоча її будинок російський снаряд знищив ще 3 березня, та переїзд на Вінниччину жінка розповіла Суспільному.
Перший запис у щоденнику Любові Шуляк
"Дзвінок в 6:00 з Києва, онук Ваня зателефонував. - "Що трапилось, онучок? Ти ніколи так рано не дзвонив", - "Війна бабуся, війна. Путін оголосив в 4:40. Телефоную попередити”.
До початку повномасштабного вторгнення жінка з родиною мешкала в Іллічівському районі. 3-го березня в їх будинок прилетіло два російські снаряди.
"Два прильоти було. Один в гараж, інший в прибудову. А будинок поруч і від вибухів йому добре дісталося", — розповів ВПО з Маріуполя Леонід Кабалик.
Того ж дня чоловік Любові отримав поранення. Тоді, каже жінка, його врятувало диво.
"Чоловік поїхав з дітьми забирати поранених і потрапили під обстріл. Вони дотягнули до машини пораненого, а машини вже не було”, — каже ВПО з Маріуполя Любов Шуляк.
Спроба покинути Маріуполь
Вперше залишити Маріуполь хотіли 22 лютого, до початку повномасштабного вторгнення, але їх відговорили. Ніхто, каже жінка, не вірив, що Маріуполь зрівняють із землею. А під обстрілами виїжджати побоялись.
Поховати довелось родича, сусідку, бабусю і ще одного знайомого. Ховали просто в городі.
Життя під обстрілами
З 3-го березня до початку серпня родина прожила у будинку одного зі своїх братів. Про кожен той день написала у своєму щоденнику. У ній і історія одного з українських оборонців.
"Військовослужбовець на позивний "Мисливець" приходив постригтися. Одного разу прийшов гарно вдягнений. Запитала чи він кудись збирається, а він відповів що хоче померти достойно", — розповіла Любов Шуляк.
Того дня “Мисливець” порадив спуститись до підвалу. Піднятись змогли лише через 4 дні. А потім у Маріуполі почали хазяйнувати чеченці.
"Я питаю: "чому хазяйнуєте на нашій землі?", а чеченець: "ето мой земля", — розповіла Любов Шуляк.
Залишали Маріуполь у серпні. Спочатку виїхав син та матір Любові.
"Проблема була в тому, що її мама старенька. Вона її не могла залишити. А я не залишу її. Цей період ми жили. Потім маму вивезли, потім ми виїхали", — розповів Леонід Кабалик чоловік Любові.
Переїзд на Вінниччину
На Вінниччину родина приїхала 9 серпня. Тут її прихистили родичі. Вірять, що скоро повернуться до рідного українського Маріуполя, каже подружжя.
“Хочеться повернутися. 20-ть з лишніх років там прожили. Для нас це рідне місто", — каже жінка
“Звільнять і повернемось. Як Херсон, я думаю”, — каже чоловік.
Зараз Любов Шуляк пише другу частину щоденника, першу із 162-ма історіями вже віддала на друк. Його має опублікувати обласна спілка письменників.
Читайте також
- "Було дике бажання вижити": історія переселенки з Волновахи, що переїхала на Вінниччину
