Автомобільні причепи для перевезення вуликів виготовляє на Черкащині підприємство із Запорізької області. Після сорока днів перебування в окупації наважилися виїхати, розповів Суспільному його власник Андрій Кайдаш.
Працювати в окупації вже не було змоги, а втрачати те, в що вклав душу, не хотіли, пояснив Андрій Кайдаш.
Коли переїхали на Черкащину, то на новому місці облаштували робочі зони. Нині на виробництві працюють шестеро робітників. Троє з них — брати. Андрій та Віталій Кайдаші приїхали із Запоріжжя, третій брат — двоюрідний, — Володимир Іосифов із сім'єю виїхав з Харкова.
Віталій Кайдаш на підприємстві займається зварювальними роботами — з'єднує деталі. Пояснив — це займає основну частину виготовлення причепів:
"Уся конструкція зварюється протягом дня чи, навіть, упродовж двох, і потім це день її треба збирати".
Віталій не лише контролює процес виготовлення, а й допомагає у всьому своєму братові Андрію, який започаткував цю справу. І хоч згуртувалися всією родиною швидко, та змінити життя за один день було складно, розповів Віталій:
"Це складно змінити за один день роботу, місце проживання, причому змінити власну хату на орендовану, змінити роботу, на якій я працював протягом семи років".
Андрій Кайдаш власною справою займається п'ять років. До війни мав цех у Василівці Запорізької області.
"Наша команда у Василівці складалася з 11 людей. Територія становила близько тисячі квадратних метрів. Повністю цех зварний, збірний, фарбувальний. Досить гарно були облаштовані камери з обладнанням", — розповів він.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вони знаходилися в окупації, ховалися в підвалах, і так продовжувалося понад сорок днів. Втім, порадилися і вирішили їхати на Черкащину та починати заново.
"Тому, що тут найближчий завод цинкування, де ми покриваємо свої рами цинком. У Запоріжжі цей завод закрився, і тому вирішили їхати на Черкащину. Нині тут працюють шість робітників. Двоє з них — мої брати", — розповів Андрій Кайдаш.
За його словами, з собою вивезти вдалося лише виготовлений причіп та зварювальний апарат.
"Думав, хоч щось будемо робити. З цього ми й почали. Докупляли необхідне обладнання. Це, звісно, не той рівень, який потрібний, щоб швидше і більш продуктивно працювати, але це мінімум, який дозволяє видавати конструкції, щоб їх повністю зробити", — пояснив Андрій Кайдаш.
Володимир Іосифов приїхав із Харкова, аби допомагати двоюрідному братові. Нині через планові відключення електроенергії робота сповільнюється, тому завчасно намагаються заготовляти елементи причепів.
"Щось насвердлити, потім крутити або збирати причепи без світла. Є акумуляторні болтоверти, збираємо ходову, підлаштовуємось",— пояснив пан Володимир.
Якщо раніше за тиждень виготовляли сім бджоловозів, то поки що вдається – лише два.
"Готова продукція – це шестиметровий бджоловіз на три ряди. Середній – висувний. Це платформа на своєму ходу. Це і є її особливість. Є й інша модель, це також шестиметровий бджоловіз, але він залишається на пасіці (платформа), а причіп виїжджає за наступною", – пояснив пан Андрій.
Попри всі складнощі зупинятися не планують, продовжать виконувати всі замовлення для пасічників, сказав він. Андрій Кайдаш розповів, що Черкащина їм подобається, зокрема, через логістику, тому планують тут залишитися на найближчу перспективу.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
