Старшому солдату понтонно-мостового батальйону з Охтирки Руслану Білану сьогодні, 30 квітня 2020 року, мало виповнитися 34 роки. Він загинув у серпні 2014-го біля села Степанівка Шахтарського району Донецької області.
Руслан, після строкової служби в армії, вирішив піти на контракт, говорить його мати Надія Білан. До війни брав участь у розмінуванні на території Сумщини боєприпасів Другої світової. А в березні 2014-го був відправлений до зони бойових дій спочатку до Луганщини. Загинув, рятуючи побратимів від російського танка.
"На цій машині, на якій він їхав, мала їхати інша людина. Та людина відмовилась. Він сказав: я поїду. Він скерував свою машину так, що снаряд з танку влучив йому прямо в тіло. І вибуховою хвилею, того хлопчика, що сидів поруч, відкинуло, він не загинув. Машина два дні диміла, але усі ті, хто їхали за ним, ніхто не загинув. Їх їхало 10 чоловік, тобто, ціла колона.", - розповідає мати Руслана, Надія Білан.
У Руслана Білана залишилася двоє малолітніх дітей – донька й син. Посмертно його нагородили орденом «За мужність ІІІ ступеню». Йому назавжди лишилося 28.
Автор - Ігор Стрельцов
