Сьогоднішній ранок десятирічної Марії Дем’янець, учениці 2-го класу, розпочався з уроку дистанційного навчання, який вона виконувала разом з мамою Галиною. У дистанційному форматі Марія з мамою вчиться вже півтора місяця. За цей час онлайн завдання від вчителів допомогли дівчинці просунутися вперед у процесі навчання самообслуговуванню, оскільки раніше, за словами мами, на це не вистачало часу.
Галина Дем’янець: "Бо нам не було коли. Зранку була школа. Зі школи ми бігли на зайняття до нашої організації "Діти сонця", потім – танці. Навіть домашніми справами не було як займатися. А зараз, на карантині, ми вдома набуваємо навичок самообслуговування. І все це завдяки урокам дистанційного навчання. Завдання націлені на те, щоб дитина могла обслужити себе повністю. Маша вже самостійно варить яйця, смажить омлет, пече. Вдома для експерименту сіяла цибулю і квасолю, а на городі –редьку, цибулю і кабачки".
"Це квітка. Це я її зробила з мамою", - каже Маша, демонструючи квітку, зроблену з паперу.
Уроки вчителі 2-В класу Житомирської спецшколи інтернату №2 викладають учням у запису та працюють з ними у режимі ZOOM-конференції. Враховуючи, що учні – це діти з інвалідністю, на початку всім учасникам навчального процесу довелося долати певні труднощі.
Ірина Тернова, корекційний педагог: "Серед учнів 2-В класу лише одна Марія мала досвід спілкування за допомогою гаджетів. У всіх інших дітей виникав певний супротив і знадобилося немало часу, щоб діти почали розуміти, шо відбувається. І коли розпочався карантин, соціальні зв’язки дітей дуже зменшилися. Онлайн уроки, конференції в ZOOM – все це для того, щоб не втрачати соціальні зв’язки, підтримувати комунікації між однокласниками. Для дітей з особливими потребами це дуже важливо. І ще – успішності дистанційного навчання в нашому випадку можна досягти лише завдяки партнерству з батьками".
Галина Дем’янець: "Так, я згодна. Ми працюємо. І хочу сказати, що для мами це велика праця, тому що з особливою дитиною мама має працювати постійно. Звичайні діти можуть виконувати уроки і самостійно, а наші – без батьків не зможуть. Незважаючи на це, діти все одно хочуть до школи – наша щодня одягає рюкзак і чекає, коли ми вже підемо".
Автор: Антоніна Тугас
Камера: Ігор Грач
