Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандемії

Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандемії

Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандемії Facebook

Український письменник та сценарист, автор поетичних збірок та дитячих книжок Олесь Ільченко, який зараз мешкає у Женеві, розповів журналістам Суспільного про життя у Швейцарії під час карантину.

Виходимо з карантину, життя налагоджується

- Швейцарія потрохи виходить з карантину. Починають працювати перукарні, кав’ярні, деякі ресторани - життя налагоджується. З 11-го травня учні молодших класів знову підуть до шкіл. Правда, авіасполучення з іншими країнами відтерміноване. Хочу сказати, що панічних настроїв взагалі не було. Деякі незручності, звичайно, відчувалися. До прикладу, обмежували кількість покупців у супермаркетах.

Швейцарці одразу прислухаються до порад поліції

- Тут не надто залюднена країна, є куди піти. Народ дисциплінований, усі витримують сакраментальну дистанцію 1-2 метри. Чемно вітаються, але близько не підходять. Багато хто сидить дома. Але все це дуже цивілізовано, дисципліновано. Можна піти погуляти у ліс, луги, поля - немає таких суворих обмежень. Іноді поліція пильнує, щоб не було скупчення 4-5 людей. Тоді ввічливо просять не влаштовувати пікніки, не засмагати гуртом на пляжах. Штраф - це вже 2-3 стадія, спочатку - це дуже ввічливе попередження. Народ після першого разу прислухається до порад поліції.

Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандеміїFacebook

Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандемії

Про сусідів Ораціо і Б’янку

- Ораціо і Б’янка - італійці, які давно живуть у Женеві. Дуже милі люди. Вони повністю ведуть господарство в багатоквартирному будинку, доглядають за прибудинковою територією.

Б’янка, як справжня італійка, навіть під час прибирання завжди підспівувала. І ось вони вирішили підбадьорити людей та влаштувати концерт зі свого балкона на другому поверсі. Ораціо, на вигляд дуже суворий, малопривітний пан, виявився дуже милим і вправним гітаристом, а вона - з чудовим голосом. Відіграли цілий концерт. Всі мешканці були в захопленні, оплодували та дякували їм. Це було дуже зворушливо, відчувалася така спільнота, ну принаймні двох будинків, які вони обслуговують.

Швейцарці і благодійність

- Під час карантину швейцарці витратили на благодійність на 20% більше, ніж до нього. Водночас скоротили витрати на косметику на 53%, одяг - на 50%, взуття - на 80%. Нарешті світ приходить до тями. Я вважаю, що у країнах “золотого мільярда” рівень споживання товарів, послуг і навіть їжі надзвичайно високий. Набагато більший, ніж потрібно, в принципі, людині.

Ця криза показала, що люди можуть обмежитися набагато меншою кількістю речей, які справді необхідні. А благодійність - так. Швейцарці насправді глибоко усвідомлюють необхідність благодійності. Швейцарія - батьківщина Червоного Хреста. Люди розуміють, що потрібно підтримувати не лише себе, а й інших. В часи таких загострень активізуються волонтери. Вони усвідомлюють, що планета - це досить невеликий спільний дім.

Ця ізоляція особисто на мене мало вплинула

- Щиро кажучи, ця ізоляція на мене мало вплинула. Крім деяких моментів, через які дуже прикро: мандрівки, які були скасовані, зустрічі з рідними, близькими людьми, яких хотів побачити. Вони відтермінувалися на невизначений час.

Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандеміїFacebook

Український письменник Олесь Ільченко - про життя у Швейцарії під час пандемії

Тиша стимулює процес думання

- Щодо тиші, в багатьох сенсах вона справді стимулює процес думання під час прогулянок на вулиці, в парках, в лісах, полях. Справді спадає на думку багато нових ідей. Нещодавно я закінчив роман і передав видавництву. Зараз визріла ідея наступного. Продовжую писати книгу оповідань. Гуляючи, бачачи деякі об’єкти, предмети, цікаві будівлі, несподівано думка працює таким химерним чином, що народжується сюжет під час прогулянки.

Олесь Ільченко і Україна

- В Україну я раз чи двічі на рік обов’язково приїжджаю. Це особисті або професійні мандрівки. Мав бути в Україні в травні але, на жаль, відтермінувалося. Авіаперевізник офіційно поінформував мене про скасуваня поїздки. Зараз узгоджую нову дату.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди