Спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС Сергія Бурдюга через 34 роки після трагедії

Спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС Сергія Бурдюга через 34 роки після трагедії

Спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС Сергія Бурдюга через 34 роки після трагедії original

Він був одним із перших строковиків, які прибули до Прип’яті для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді Сергію Бурдюгу було 18 років. У зоні відчуження чоловік загалом провів майже 2 місяці - кермував автомобілем спеціального зв’язку, який шифрував та передавав інформацію внутрішнім військам. Спогади 34 роки потому - далі.

Сергій Бурдюг ліквідатор, розповідає: «Як тоді за кермом був, так і зараз я за кермом. Все моє життя – дорога».

Це - 53-річний Сергій Бурдюг зі Сновська. 34 роки назад, тоді, йому було 18, він служив у Київському спеціальному моторизованому полку міліції. Був водієм машини спеціального радіозв’язку. Сергій став одним з перших строковиків, які ліквідували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Згадує, 26 квітня 86 року о 8-ій ранку їх підняли за тривогою та відправили у Прип’ять. Сказали, горить електростанція.

«Ми не знали, що це атомна станція. Ми нічого не знали».

«Ми туди приїхали, вийшли з машин. Після такого маршу – 160 кілометрів – заморились, лягли полежати на траву. Тут приїздить «УАЗ» дозконтролю, звідти виходить полковник і кричить: «Полк, гази! Швидко встали з трави, по машинах і звідси їдемо».

«Виявилось, місце, де нас вирішили розмістити, – це був «Рудий ліс», - ділиться спогадами Сергій Бурдюг, ліквідатор.

Каже, перше, що побачили, коли в’їхали у Прип’ять, – місто жило на повну.

«Оцей міст через залізничну дорогу – шляхопровід. З цього шляхопроводу ми побачили весілля».

«Більш гарного міста в своєму житті я не бачив. Воно було повністю білим. Білим-білим, як білий лебідь, місто було».

У зоні відчуження Сергій Бурдюг був чотири рази. Загалом – 59 днів. Його підрозділ допомагав евакуювати населення, охороняв громадський порядок та тримав зв'язок із Києвом. Зокрема, передавали зведення: що та у якій кількості потрібно для будівництва зони відчуження.

«Я за 11 днів скинув 9,5 кілограмів. Враховуючи те, що коли їхав туди, важив 61».

«Щодо доз радіації. Я чотири рази виїздив і чотири рази бачив нову картку доз радіоактивного опромінення. На мене виписували нову картку: «вперед і з піснею». Бо тоді, якщо 10 рентген набрав, – назад до Києва. А в мене за перші чотири дні було 18».

Спеціально для нашої знімальної групи Сергій вдруге в житті дістає із шафи костюм з нагородами. Тримає його в руках, приміряти відмовляється.

«Ось це моя найдорожча нагорода».

Єдиний раз одягав його на День ліквідатора на прохання дружини, бо не любить хизуватися.

Сергій Бурдюг розповідає: «Я заробляв не відзнаки. Ми просто робили, що потрібно, без жодного героїзму. Що мали робити, те і робили».

Світлана Бурдюг дружина ліквідатора, каже: «Нічого не розповідав, ніяких фото не привозив. Прийшов дуже худий… маленький, худенький. Але, як завжди, веселий».

Світлана каже, цю свою рису чоловік не втратив і досі. Так як не втратив і любов до водіння. Тепер за кермом свого автомобіля Сергій займається волонтерством: «Ми зібрали понад 12 тон їжі для наших прикордонників у 2014 році. Після цього ця машина здобула собі поважне ім’я Трохимич».

Після ліквідації у Чорнобилі Сергій був двічі, і жодного разу не брав туди «Трохимича».

«Цю машину я жалію, щоб, не дай Бог, не заразилася. Ця машина в Чорнобилі в мене не була».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поліція затримала військовослужбовця з «Десни», який торгував боєприпасами та вибухівкою

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди