На початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України у Сумському міському центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді було до трьох десятків порід свійських та диких птахів. Про те, як рятували науково-дослідну ферму та якими видами за цей час вона поповнилася, в ефірі "Українського радіо Суми" розповів завідувач відділу натуралістичної та дослідницької роботи Центру Григорій Кужель.
Григорій Кужель майже 30 років свого життя віддав роботі спочатку станції юних натуралістів. Тепер працює у Сумському міському центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Він разом із колегами зміг зібрати найбільшу серед профільних позашкільних закладів Сумщини дослідницьку ферму. Але повномасштабна війна, яку розв`язала Росія на території України, ледь не зупинила її роботу.
"Я пам`ятаю, як 24 лютого до мене зранку зателефонував колега і сказав страшні слова: "Війна почалася". Спочатку я подумав, що це — жарт, але у теленовинах вже показували обстріли наших міст, аеродромів, показували страшні кадри", — згадує він.
Чоловік говорить: пішов на роботу, щоб нагодувати тварин.
"На момент початку війни у нас було до трьох десятків порід свійських та диких птахів. Це лише ті, які перебувають на території дослідницької ферми. Крім того, в приміщенні Центру є велика колекція гризунів, декоративних птахів, рептилій, комах та кімнатних риб. Тоді про їхню евакуацію мова не йшла", — каже він.
Григорій Кужель говорить, що перевезення дослідної ферми у безпечніше місце — це велика ймовірність втратити більшу частину тварин. Адже стрес, невчасне годування і відсутність належних умов догляду спричинило б загибель тварин.
Постала проблема із кормами, говорить пан Григорій.
"Ми, звісно ж, мали певний запас, але було невідомо, скільки часу нам доведеться триматися в таких екстремальних умовах. До того ж можливість дістати необхідні корми була, але виїзди за місто були заблоковані. Тому довелося швидко пристосовуватися до нових умов: замість норми годування, я давав лише половину, аби зекономити", — згадує чоловік.
Зазвичай на місяць утриманці споживають до 800 кг зерна. Але крім цього, до раціону ще треба додавати овочі та фрукти, каже він.
"А цього, м`яко кажучи, бракувало. Тоді через телебачення я звернувся до сумчан, з проханням допомогти. І люди почали нести: хто по кілограму бурячків, капусти чи кабачків, хто із найближчих сіл, під обстрілами, передавав зерно. Це було щось неймовірне! Мабуть, цим ми — українці — і відрізняємося. Здавалося б, у магазинах важко було щось купити, все швидко подорожчало, але люди навіть в такій ситуації співчували і допомагали! Тож кормами ми були забезпечені", — розповідає Григорій.
Коли у березні почалася евакуація, до Центру почали приносити тварин, аби їх тимчасово прилаштувати.
"Тоді у нас поповнилася колекція папуг, декоративних птахів, гризунів, кроликів. Принесли і пару кошенят. Ми їх згодом прилаштували у сім`ї. Одного дня зателефонувала бабуся і попросила забрати родину рудих білок. Найекзотичніші тваринки — це декоративні равлики і американські таргани. Для всіх знайшли місце", — каже він.
За його словами, не всіх домашніх улюбленців потім забрали назад.
"Був час, коли Косівщинська птахофабрика роздавала людям курей. Адже на підприємстві були "прильоти", та й кормів бракувало. Тоді одна жінка взяла курку, але не для того, аби потім її з`їсти. Понад місяць вона жила у жінки на балконі, а потім вона принесла її до нас. Для адаптації ми помістили пташку в окремий вольєр. Жінка щодня її провідувала. Поки курка там була одна, то активно реагувала на свою рятівницю. А коли перевели у загальну клітку, то перестала. Жінка потім дуже ображалася: "Я тебе врятувала, а ти мене забула!", — розповів пан Григорій.
Протягом двох місяців Григорій Кужель разом із колегами працювали без вихідних. Добиратися до Центру доводилося годину пішки, під звуки вибухів, аби годувати і доглядати тварин.
"Ми були впевнені, що ситуація незабаром зміниться на краще. А до наших живих та здорових улюбленців приходять дітки, люди різного віку і продовжують приносити смаколики", — зазначив він.
Що відомо
- У Сумському центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді наприкінці березня повідомляли, що корм для тварин закінчується. Сталося таке через бойові дії на Сумщині. Нині немає можливості поїхати за місто та привезти все необхідне.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
