Нацгвардієць Дмитро Фінашин з Козятина отримав звання Герой України. Йому вручили орден "Золота Зірка". Про це йдеться в указі Президента України.
Поранений боєць дві доби діставався українських позиції.
"За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю: присвоїти звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» Фінашину Дмитру Руслановичу — старшому сержанту", — йдеться в документі.
Дмитро Фінашин
Дмитро родом з Козятина. Служив снайпером у Національній гвардії із 2015 року, в зоні АТО та ООС з 2017 року. Снайпер роти спеціального призначення батальйону ім. Кульчицького Національної гвардії України. Повномасштабну війну зустрів у Попасній на Луганщині, куди його підрозділ приїхав на ротацію 23 лютого 2022 року.
На свою першу ротацію, вже як снайпер, Дмитро приїхав на Луганщину за день до початку повномасштабної війни. Його підрозділ мав виконувати бойові завдання в районі Станиці Луганської.
23 травня 2022 року його група виконувала бойове завдання у районі населеного пункту Яковлівка на Луганщині. Після успішного проходження і зачистки кількох лісосмуг натрапили на засідку росіян. Під шквальним вогнем переважального за кількістю ворога почали відступати до свого основного підрозділу. Перед цим викликали вогонь української артилерії фактично на себе. Один побратим загинув від російських куль одразу, ще одного поранили. Одна з куль Дмитрові відірвала вказівний палець правої руки, інші влучили в шолом.
Двоє побратимів, один з яких теж був поранений, допомагали йому повзти через пшеничне поле у напрямку лісосмуги, де був основний підрозділ. Вони вели вогонь по окупантах, щоб ті не наблизилися до поранених. Росіяни ж не припиняли прострілювати поле з кулеметів. Весь цей бій тривав майже шість годин.
У якийсь момент Дмитро втратив свідомість, а коли отямився, то вже був сам. Пізніше з'ясувалося, що один з товаришів на псевдо Сократ загинув, а росіяни в його рацію оголосили, що добили усіх поранених. Основний підрозділ українських військ змушений був відійти під натиском ворога.
У лісосмузі Дмитро довелося пробути дві доби. Від втрати крові та зневоднення марив, пив воду з болота, багато повзав вночі, щоб зігрітися. На третю добу його знайшов десантник Максим Бугель.
Спершу перебував в лікарні Бахмута, потім у госпіталі у Дніпрі. Лікарі не змогли врятувати йому руку, але зберегли життя.
