Перейти до основного змісту
"У Карпатах завжди є дефіцит деревини" — голова Косівської громади про підготовку до зими й проблеми з дровами

"У Карпатах завжди є дефіцит деревини" — голова Косівської громади про підготовку до зими й проблеми з дровами

"У Карпатах завжди є дефіцит деревини" — голова Косівської громади про підготовку до зими й проблеми з дровами
. Ілюстративне фото: Pixabay

У Косівській громаді, що на Івано-Франківщині, 28 із 29 навчальних закладів опалюються дровами. В одному встановлений газовий котел, але за потреби його швидко можуть замінити й також перейти на опалення твердим паливом. Втім у громади, що розташована біля підніжжя Карпат, є проблеми з дровами.

Що спричиняє ці проблеми, чому в Карпатах завжди відчутний дефіцит деревини і як попри ці труднощі Косівська громада готується до холодів, в інтерв'ю кореспондентці Суспільного розповів голова громади Юрій Плосконос.

Чи готові комунальні заклади Косівської громади до холодів

Зі слів Юрія Плосконоса, комунальні заклади Косівської громади перейшли на опалення твердим паливом ще багато років тому. Тому труднощів з підготовкою до зими в цьому сенсі немає.

"В нас є 29 навчальних закладів — вісім садочків, решта — школи в 15 населених пунктах. Всі вони, за винятком одного, опалюються дровами. В цьому одному є котел на газі. Але в нас є запасний котел, і за потреби ми за день-два можемо його поміняти й також перейти на дрова", — каже голова Косівської громади.

Що спричинює проблеми з дровами

Проблема з дровами, каже Юрій Плосконос, пов'язана з ускладненням процедур їхньої закупівлі й ростом цін.

"Ціни на тверде паливо виросли на 50-100%. Якщо раніше куб дров коштував приблизно 400 грн, то зараз — від 600 до 800 грн. Це залежить ще від постачальника. У нас є три суб'єкти: лісгосп, райагроліс і національний природний парк. Ціни в них дещо різняться", — пояснює Плосконос.

Як у Карпатах завжди виникає дефіцит деревини

Голова Косівської громади каже: як не дивно, в Карпатах завжди є дефіцит деревини. Це, з його слів, переважно зумовлене двома чинниками.

"Перший — це те, що попри велику площу національно парку, там не проводять рубки головного користування. Там є вибіркові, санітарні рубки, зруби хворих дерев. Хоча, в принципі, вони забезпечують деревиною велику кількість користувачів", — розповідає Юрій Плосконос.

Другою причиною дефіциту деревини він називає довгу процедуру її відведення.

"Якщо підприємство намагається взяти лісорубний квиток десь навесні, то в кінці літа, якщо все йде добре, воно проходить низку певних процедур, зокрема й від Мінекології. Аж тоді, вже коли отримали дозвіл, вони мають погодити рубки з органами місцевого самоврядування. Тривала процедура і приводить до того, що є дещо штучний дефіцит", — сказав Юрій Плосконос.

Читайте також

Топ дня
Вибір редакції
На початок