На Алеї Слави у Харкові 1 вересня поховали добровольця Олександра Муравку. На прощання прийшлі родичі та побратими Олександра.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Олександр евакуював родину на Закарпаття, сам — пішов на фронт, розповіла Суспільному його донька Милослава.
"Мій тато був найкращою людиною. Він був таким щирим, добрим, позитивним. Він любив людей. Він любив, коли люди були з щирою душею, з відкритим серцем", — говорить Милослава.
Олександр був гранатометником мотопіхотного взводу 128-окремої гірсько-штурмової бригади.
"Він любив Україну, любив історію України. Але найбільше він любив нас із мамою і казав про нас "вони моє все", тому він і залишив нас у безпеці, а сам поїхав захищати честь нашої країни. Він поїхав, щоб я і мої майбутні дітки жили у вільній державі", — сказала донька.
За інформацією командира, Олександр потрапив під артилерійський обстріл.
"На них їхала машина і стріляла, а батько вибіг і з кулемета зупинив це… але в нього влучив уламок. Мені сказали, що побратими вижили", — каже Милослава.
Старшому сержанту було 44 роки. Побратими згадують його як "інтелігента" і незамінну людину.
Олександр мріяв повернутися до Харкова на танку, щоб відсвяткувати перемогу України.
Читайте також
Військовий з Харківщини загинув під час обстрілу на Херсонщині
