Організувалися і першими стали на захист Білопільської громади. З початку нападу російських військових на Сумщину, добровольці міста мали 8 автоматів і були готові захищати свою територію. На скільки готові через пів року, розказали нашим журналістам.
Місце, де збираються добровольці Білопілля – штаб бійців, які першими почали організовувати оборону міста 24 лютого. Тоді, говорить командир, на усіх мали кілька автоматів.
"Спершу заступали на блокпости зброєю мінялись. Тобто, ті, які заступають на блокпост брали, тоді хто мінялись вони їм віддавали. Вісім автоматів на все формування", — згадує командир добровольчого формування з позивним "Орех".
Зараз стрілецькою зброєю забезпечені, говорить командир, 5 їхніх воїнів мають сертифікати бійців-рятівників зразка НАТО, у підрозділі проводять навчання та тактичні стрільби.
"Після кожного стрільбища ми постійно доглядаємо за зброєю, бо зброя має бути у відмінному стані, бойовому, але стрільбищ чесно сказати хотілось би побільше, але так як дефіцит набоїв, коли виходить, тоді і займаємось цими справами", — розповідає боєць з позивним "Тренер".
Єдина жінка серед білопільських добровольців – пані Оксана. Говорить, хотіла долучитись до захисту країни ще у 2014 році, тоді не дозволили рідні. Сьогодні служить на рівні з чоловіками.
Жінка розповідає: "Спочатку пішла в муніципальну варту з першого дня війни, а потім сюди. Нормально, хлопці підказують, допомагають, була на навчанні з тактичної медицини. Відчувалась підтримка хлопців, дзвонили, переживали. Фізично важко, морально ні, я б не сказала, що морально важко. Все ж таки спорядження і автомат з рожками і бронежилет, який фізично не можеш не тільки на себе одягнути, а й підняти".
На кухні, говорить Оксана, кожен хазяйнує самостійно. Аби розвантажитись у вільний час, бійці займаються в облаштованій спортивній залі. Головне ж їх завдання – охорона і оборона території громади. Водночас будують укріплення та бліндажі, які мають зберігати життя під час обстрілів. Від цього блокпосту, на якому несуть службу добровольці – 5 км до кордону з Росією. Він неодноразово обстрілювався російськими військовими. Втім, говорять бійці на блокпосту знають, чому необхідні тут.
"Я пішов, у мене маленька внучечка, пішов захищати її, загалом усіх, рідню, стараюся від молоді не відставати. Долучався, боровся з тими рашистами, засідки робили. Де можна було їх "гниздили", помагали, щоб швидше вони звідси пішли, намагаємося", — говорить боєць Анатолій.
Охочі стати до лав добровольців на сьогодні у громаді є, говорить командир, але перед цим вони проходять певний відбір, аби зрозуміти з якими намірами вступає до них людина.
На питання "Чи готові дати відсіч ворогу", командир добровольчого формування відповідає: "На 154% готові зустрічати ворога. Ми були і в перші дні готові без нічого, з голими руками. А зараз зі зброєю, то уже ж готові. То як у перші дні багато хто взагалі не тримав зброї в руках, багато хто не служив в армії, а зараз всі все вміють, всі стріляють влучно, всі знають, що робити, куди бігти".
За пів року служби, говорять військові, мають багато історій, якими поділяться після перемоги.
Анатолій також розповів про що мріє: "Щоб оце прокинувся і війна закінчилася, щоб добре все було. Щоб радість, щоб автомати поздавали, щоб зажила Україна, щоб мир був".
Читайте також
- Білопільське добровольче формування на Сумщині потребує державного фінансування.
- "Красавчик", "Хімік", "Хантер" та "Тринадцятий". Сумські добровольці розповіли, як для них почалося 24 лютого.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
