Кордон у городах – така безпосередня близькість села Попівка Охтирського району з населеним пунктом Сподарюшине Бєлгородської області Росії. Через те, що сусід-агресор так близько, попівчани постійно перебувають у стані тривоги. Як живеться у цьому краю Сумщини – бачили журналісти Суспільного.
Російська сторона не дає спокою Попівці від початку повномасштабного вторгнення в Україну. 16 серпня село знову обстрілювали. Цього разу влучили в соняшникове поле. На це вказує кілька вирв.
"Ми зараз перебуваємо в одному з місць, куди позавчора до нас ввечері були "прильоти" від наших "недобратів" росіян. Соняшникове поле ось перед нами. Три влучання було якраз у периметр соняшника і два на відкрите місце. Ми зараз дійдемо ближченько і побачимо "подарунки", які до нас інколи залітають", — показує місця влучань російських снарядів Олександр Мірошниченко, староста Попівки.
Нині в селі вже копають картоплю, а через те, що припікає сонце, місцеві відпочивають від цієї справи у холодку.
"Живемо, як живемо. Як бахнуть — швидше картопля копається. Біжиш із відром", — жартує Ніна, мешканка Попівки.
"Був період, що не чути було обстрілів. Останнім часом загострилися обстріли. Часто. Не ховаємося. Усі по хатах. А що в погребі сидіти? Щоб захворіти – і це тоді точно смерть", — розповідає Людмила, мешканка Попівки.
"Бувало й краще, звісно. Раніше півні будили, а зараз уже ні. Зараз щось інше. Городи треба копати: чи шумно, чи не шумно. Треба працювати. Щось треба буде взимку їсти. Вони ніколи й не були нам сусідами. Так… Тільки по карті сусіди", — каже Ігор, мешканець Попівки.
Унаслідок одного з обстрілів зруйновано будинок та господарчі споруди. Не вціліло майже нічого. Та й у самій хаті здійнялася пожежа.
Господині цього домоволодіння тут під час влучання не було. Вона ще до російсько-української війни переїхала до своїх дітей, які мешкають у Російській Федерації.
"Не проживає у цей час. Вона в доньки живе у Косилово. Там, напевно, і хатинку купила. А в цьому будинку все було. Людина, може, збиралася приїжджати сюди. Сусідка пасла корів і бачила, як гвинтокрили вилізли сюди, із кордону і почали шмаляти. Мене викинуло з хати. Я вибігаю — даху немає. Я навтьоки", — розповідає Ірина, мешканка Попівки.
Мають місцеві чималу кількість уламків від тих снарядів, якими цілить у них російська сторона. Місцева мешканка Яна показує їх кореспондентам:
"Ось вам і маркування. Оце таке на нас літає. А ми в цей час якраз були в Охтирці, якби були вдома – нам би було чотири труни. Це ще не один хвостик. Отака ще десь була. Їх шість штук було. Сюди прилетіло. Там, під шовковицею, стояло двоє дітей. А у сусідній хаті загорівся сарай, хату пробило ракетою".
Ще двадцять років тому в Попівці мешкала понад тисяча людей. Нині їх удвічі менше. Але і їм росіяни заважають нормально жити.
"Вони нам не дають спокійно жити. Розвиваємося ми так, як і розвивалися. На місці не стоїмо, бо життя триває. А Попівка розташована якраз на нулі. Не те, що якийсь запас відстані є від крайової межі села до кордону – його зовсім немає. Тому, що людські городи підходять прямо під нуль. Село тримається, люди тримаються. Виїхало небагато сімей. Є руйнування помешкань наших людей. Зруйновані ті будинки, які є нежитловими, так трапилося", — говорить Олександр Мірошниченко, староста Попівки.
Читайте також
- 16 прямих влучань. У якому стані та як працює розбомблена агрофірма у Попівці на Сумщині?
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
