Родина переселенців з Донецька стала волонтерами для бійців територіальної оборони Сум. Спочатку носили чай, каву, гарячу їжу. Потім стали привозити одяг. Після того, як росіяни втекли з області, пара продовжує допомагати бійцям всім необхідним для фронтових умов.
Володимир і Валерія Карасьови говорять, що втекли від "русского миру" з Донецька, де проживали, до Сум іще у 2014 році. "Ми не підтримували окупацію, ми виїхали, щоб було безпечніше для сина і, в принципі, не подобалось нам те, що там відбувається", - розповідає Володимир.
У рідному Донецьку викладали айкідо. Оселившись у Сумах, теж відкрили декілька секцій.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян 24 лютого, надвечір побачили біля свого будинку, на околиці Сум, де винаймають квартиру, групу людей зі зброєю, що облаштовували блокпост для захисту міста від російського нападу, згадує Валерія.
"Хлопці казали, що їм нічого не потрібно, потім якось сказали: ну, мішки потрібні, а потім ми дивимося, що всі стоять і стоять, і майже нічого не їли. Виявилося, що і їсти нічого, і одягу немає – в чому піднялися за тривогою, в тому всі ходять. І якось подумали: треба погодувати, бо холодно, каву, чай зробити", - розповідає вона.
На іншому фото - так перечікували у бомбосховищі повітряну тривогу разом з сусідами самі Карасьови.
"Ще допомагали нам сусіди, побачили і сказали: чим ми можемо допомогти? Я кажу: ну, давайте ви, наприклад, на сніданок готуєте, а ми - на обід, а потім на вечерю хтось інший. Так розподілили", - згадує Володимир.
Скоро, говорить Валерія, яка має фах лікаря-офтальмолога, почали їздити до Львова, де отримували для сумчан життєво необхідні ліки, дитяче харчування.
Коли росіяни втекли з Сумщини, а наших бійців перевели ближче до російського кордону, Володимир і Валерія продовжили їм возити необхідне, але вже військову амуніцію, що потрібна для польових умов.
Боєць територіальної оборони з позивним "Хантер" пригадує перший день повномасштабної війни: "Живемо ми біля самого кордону з Росією, до кордону – 8 км напряму, і старти крилатих ракет було нам чутно наживо, як вони піднімалися в небо, як вони летіли на Київ. Домовленість була заздалегідь, що робити, що війна буде - теж розуміли. Згуртувалися, налили бензину в машину і поїхали. Заїжджали в Суми, коли вже стояли російські блокпости з боку Білопільської. Заїхали, військкомати вже були закриті, зброю роздавали на Гамалія. Узяли зброю і пішли в територіальну оборону".
У день зустрічі з журналістами Суспільного Володимир та Валерія, крім окопних перископів і смаколиків, привезли своїм підопічним газову горілку для приготування їжі в полях. Віталій "Хантер" пригадує знайомство з волонтерами тоді, у лютому.
"Перші люди, які принесли туди, на барикаду, каструлю супу і термос з чаєм, - це були Володя і Лєра. Було воно сніжно, холодно, але вони були поряд, допомагали. Допомогали щиро, видно було, що душа в них відкрита, хоч ми їх і не знали", - говорить він.
Раніше, говорить боєць з позивним "Красавчик", Володимир і Валерія привозили їм коліматорні та оптичний приціли, бронежилети, тактичні аптечки.
"Ми їх називаємо волонтерами, якби не вони, як сказати, в армії – служба тилу. Вони її повністю замінили, починаючи зі шкарпеток, рукавичок, курточок і закінчуючи солодкими речами – цукерками, супом. Волонтери, це як окрема армія, можна сказати", - вважає він.
Читайте також
- Волонтери врятували 13-річного хлопця з-під обстрілів на Донеччині і вивезли його до бабусі у Путивль.
- У Сумах волонтери на велосипедах розвозили гуманітарку людям, яким важко пересуватися по місту.
- У Лебедині волонтери розбирали завали автобази, яку зруйнували росіяни.
- Сумські волонтери, що виготовляють маскувальні сітки і костюми, закликають сумчан долучитися до цієї роботи.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
