Військовий Олександр Афанасьєв привіз до Черкас бджолину сім'ю. У ящику від боєприпасів комахи проїхали 700 кілометрів, розповів чоловік. Він знайшов їх після одного з обстрілів, під час обходу території.
Разом з бойовими бджолами змінював місце перебування та ховався від куль і ракет. Нині вони обживаються у Черкасах, де їх охрестили "переселенцями".
Військовий Олександр назвав бджіл корінними жителями Бахмута. Їх в один із днів травня знайшов після обстрілу. Розповів, що того дня, вчувши гул бджіл, йому згадалася власна пасіка:
"Вийшов на вулицю і бачу як рій збирається сісти. Я за ним довго ходив, бо він щось збирався-збирався сідати. Потім він вибрав, Слава Богу, не дуже високо деревинку собі. Сів. Я взяв з-під пиріжків ящик, струсив його туди".
Опісля житлом для бджіл став ящик з-під боєприпасів:
"Перш за все – він вузенький. Коли вони до стінок поприкріплюють вощину, стільники не обірвуться. Тобто це мов стандартна дуплянка, тільки вона не кругла, а квадратна. Ящик герметичний до того ж тільки ганчірочкою прикрив, і він готовий переїжджати на нове місце. Зробили всі ці підсилення і вони самі собі вибудували там житло".
Бджолину сім'ю возив з собою по фронту, а щоб вони безпечно втрапили до Черкас — залучив волонтерів:
"Волонтери, які привозили допомогу військовим, згодилися довезти бджіл разом зі мною до Черкас".
Що тато повернеться з фронту не сам, а з бджолами, точно не очікував, розповів син Ярослав:
"Пізно було, я дуже чекав тата. Я бачив цей ящик, але не зрозумів, що це вулик. Я питаю: «Тато, що це таке». Він каже: «вулик». Я відразу не повірив, думав, що це жарт".
Любов до комах у родини передається по крові, жартує пасічник. Тому нині зі щемом у серці дивиться, як у фронтових містах бджолині сім'ї залишаються без господаря:
"Ще один вулик я знайшов біля Берестового, прямо в будинку. Там станція і прямо в стіні будинку знайшов я бджіл. Зараз їх дістати складно, так що після перемоги поїдемо і я ще один вулик з Донбасу привезу".
А зараз, щоразу, коли повертається додому зі сходу, найперше йде до своїх вихованців:
"Коли б звідки не приїжджав – перше я йду, дивлюся як вони працюють, а потім годую курей чи ще щось роблю. Але спершу – на пасіку".
Нині у бджоляра підростає гідна заміна – син Ярослав. Як правильно доглядати за бджолами, Олександр інструктує його телефоном:
"Папа розказує як я допомагати повинен: наливати сиропи в місткості. Я думаю, що треба продовжувати – продовжувати свій рід бджоляра", — сказав син.
Медовим врожаєм від бджіл із Бахмута будуть частувати колег-військових. Вони, говорить Олександр, допомогли йому врятувати їх від вірної смерті.
Повне відео
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
