На Запоріжжі агрономи встановлюють дощові установки

На Запоріжжі агрономи встановлюють дощові установки

На Запоріжжі агрономи встановлюють дощові установки

Через посушливу погоду останніх років аграрії десяти районів Запорізької області застосували зрошувальні системи. Однак при цьому стикаються з різноманітними проблемами – відсутністю фінансової підтримки з боку держави, високою вартістю поливної техніки та процедури її запуску. А також - певними труднощами в отриманні дозвільних документів. Зокрема, сільгоспвиробники села Біленького, що в Запорізькому районі, розповіли журналістам Суспільного, з якими труднощами запускають першу дощувальну установку.

Посушливі осінь, зима та весна підштовхнули сільгоспвиробників товариства «Валена» до рішення придбати дощувальну установку. Новинку розташували на полі неподалік від дніпровських берегів. На 120 гектарах поливної землі планують сіяти кукурудзу, і вже сьогодні прорахували всі переваги зрошення.

На Запоріжжі агрономи встановлюють дощові установки

Володимир Козиряцький, агроном, виробничий директор агрофірми «Валена» с. Біленьке Запорізького р-ну

«Сьогодні, якщо ми в наших умовах отримуємо 4 тони з гектара кукурудзи, то при поливі ми можемо отримати і 16 тон, і навіть 20 тон, якщо ми зможемо дати питання. Окрім води, яку ми забезпечимо, треба надати ще питання для рослин. Тобто в три, а то й чотири рази урожайність на зрошуваному полі буде більше, ніж на багарі. А на багарі ми ризикуємо зовсім не отримати врожай, тому зараз працюємо в зоні ризикованого землеробства, і клімат буквально за 10 років дуже-дуже помінявся. Я думав, що не буду зрошуванням займатися ще 10 років назад», - говорить агроном, виробничий директор агрофірми «Валена» с. Біленьке Запорізького р-ну Володимир Козиряцький.

Від Дніпра до дощувальної системи провели 1 км підземних труб. Відремонтували насосну станцію, зведену на узбережжі ще в 1964 році. Встановили 23 стовпи з електричною лінією. На весь комплекс робіт витратили 5 мільйонів гривень. Зараз у Біленьківській сільраді оформлюють оренду землі під стовпами та насосною станцією. Затримка - за наданням кадастрових номерів 23-ом кв. метрам під електричними стовпами. Тільки за наявності всіх необхідних документів Запоріжжяобленерго подасть електрострум на лінію, - каже Володимир Козиряцький.

На Запоріжжі агрономи встановлюють дощові установки

На Запоріжжі агрономи встановлюють дощові установки

«Що робити? Або сіяти на зрошенні, яке може не включитися, тому що у нас залишається тільки РЕС включити 4 проводи, а я так бачу, що це питання у нас з нового року практично не здвинулось із місця. Сьогодні вже квітень. Все було готове з нового року, але там чиновники розказують, що є певні проблеми, плюс цей коронавірус. Кажуть, що робити документи немає кому, немає як. І я в затрудненії, чи будемо ми поливати, чи будемо чекати до середини літа і вже нічого не спасемо. Поле просто погубимо», - каже Володимир Козиряцький.

За словами Володимира Козиряцького, 50 років тому на 3000-ах гектарів біленьківської землі вирощували поливні кормові культури: люцерну, силосну кукурудзу, буряк. Високі врожаї дозволяли займатися тваринництвом. Сьогодні, у змінених погодних умовах, без поливних систем створювати кормову базу для тварин неможливо - каже аграрій. Не ризикуватимуть без поливу й з садівництвом та овочівництвом.

«Без зрошення овочівництвом неможна займатися, тваринництвом неможна займатися, тому що тваринництво – це корма. Овочами ми не можемо займатися, ягодами, також, не можемо, і садом не можемо займатися без зрошення – у наших погодних умовах. Ось і все. Ми можемо займатися тільки соняшником, який с трудом нам дає мінімальну урожайність. Кукурудза у нас теж проблемна», - зазначає Володимир Козиряцький.

Сьогодні у товаристві мають дозвіл на зрошування на 1350 гектарах орендованої ним землі. За підрахунками, на них можна встановити 22 дощові установки. Але поки така перспектива не є реальною, - каже Володимир Козиряцький.

«Так, це дуже важко – отримати дозволи, тому що дуже дорога процедура, щоб оформити подачу електроенергії до поля, потрібно заплатити ну дуже великі кошти», - говорить заступник директора департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації Олександр Ясинецький

Загалом, у Запорізькій області на обліку знаходиться 241 тисяча гектарів зрошувальних земель. Однак, сільгоспвиробники змушені впроваджувати зрошування самотужки, без фінансової допомоги з боку держави, - повідомив телефоном журналістам Суспільного заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації Олександр Ясинецький.

«На сьогодні у нас в 10 районах області понад 70 господарств виявили бажання відновити зрошення додатково до той площі, яка у нас вже поливається – 55-56 тисяч гектарі, ще 30 тисяч гектарів. А для того, щоб відновити цю площу, потрібні чималі кошти. За розрахунками, ця сума становить десь 3 мільярди 300 мільйонів гривень. Це і прокладка нових мереж, і закупівля дощувальної техніки, і крапельне зрошення, і все інше. Це дуже дорого. Таких коштів у аграріїв немає. Держава поки що теж не передбачає виділення таких коштів. Державна стратегія розвитку зрошення та дренажу є, але це поки напрямок. Під цю стратегію потрібно розробляти і програми, але вони ще не розроблялися», - зазначає Олександр Ясинецький.

А поки в окремих районах області, в тому числі й Запорізькому, аграрії вже почали сіяти в сухий грунт соняшник, не полишаючи сподівання на дощі.

«Уже деякі райони сіють соняшник, ризикуючи, тому що вологи немає. Сіють у сухий грунт.. Земля стояти не буде. Аграрії відсіються, і будуть сподіватися, що пройдуть дощі, і буде все гаразд», - каже Олександр Ясинецький.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди