Постраждалі від збройної агресії РФ жителі Херсонщини можуть звернутись до Європейського суду з прав людини

Постраждалі від збройної агресії РФ жителі Херсонщини можуть звернутись до Європейського суду з прав людини

Ексклюзивно
Постраждалі від збройної агресії РФ жителі Херсонщини можуть звернутись до Європейського суду з прав людини
Photo by Mustafa Yalcin/Anadolu Agency via Getty Images

Подавати скарги до Європейського суду з прав людини допомагає громадська організація "We are from Ukraine". Засновниці проєкту — Юлія Полякова та Ольга Гужик разом з юристами надають безоплатну правову допомогу жителям Херсонської області, які втратили близьких, залишились без майна через війну, і допомагають сформувати позов до міжнародних інституцій. Як діяти жителям тимчасово окупованої Херсонщини, щоб відстояти свої права і притягнути Росію до відповідальності, кореспонденти Суспільного дізнавались у юристки громадської організації Олександри Сташевської.

"Усього від жителів Херсонщини надійшло 14 заяв і дуже важливо, щоб люди звертались, бо позови можна подавати до 16 вересня і не пізніше чотиримісячного терміну від події", - каже Олександра Сташевська.

Засновниці "We are from Ukraine" Юлія Полякова та Ольга Гужик – не з юридичної сфери, обидві займались бізнесом. Після деокупації Бучі їх дуже зачепило те, що там відбувалося, і вони вирішили створити проєкт допомоги людям. Спочатку йшлося про психологічну допомогу постраждалим від насильства жінкам і дітям.

Олександра Сташевська здійснювала юридичний супровід бізнесу обох засновниць. Побачивши допис про новий проєкт, запропонувала юридичну підтримку. Вивчивши ситуацію, побачили, що є достатньо організацій, у тому числі й державних, які професійно та системно займаються цим питанням. Тому ідея стала іншою: надавати людям юридичну допомогу, конкретно — з позовами до Європейського суду із прав людини тим, хто постраждав від війни. Про таку можливість багато хто не знає, адже на окупованих територіях люди залишаються без зв’язку і доступу до Інтернету.

"Що казати вже про інших людей, які перебувають в окупації, в стресі, які втратили все, які, можливо, на завжди мають доступ до Інтернету? Вони, напевне, ще не знають про таку можливість. І в них немає ресурсу, адже допомога юристів коштовна»" - каже Олександра Сташевська.

Засновниці проєкту вирішили, що самі стануть ресурсом для таких людей. Провадження в Європейському суді триває роками. Тому звернення до суду не дасть швидкого фінансового полегшення. Але дасть надію на те, що людина, втративши майно або близьких, не безпомічна, а має шанс на справедливе рішення міжнародного суду, хоч і не зараз.

"Російська федерація заплатить! Хай це буде пізніше, але вона заплатить за все, що зробила. Навіть саме розуміння цього дає якесь полегшення моральне", - говорить юристка.

За її словами, існує не так багато інструментів, щоб притягнути Російську Федерацію до відповідальності, тому ця ідея надихнула. Росія зараз не має намірів виконувати ці рішення і прямо заявляє про це, всіляко демонструючи зневагу до всіх міжнародних інституцій. Росію виключили з Конвенції, але правила продовжують для неї діяти до 16 вересня. Тобто всі порушення, які мали чи матимуть місце до цієї дати, можуть бути оскаржені в Європейському суді.

"Ми на цьому й зосереджені, щоб якомога швидше та якісніше подати ці скарги, поки не закінчився цей термін. Дуже багато людей звертаються, в тому числі з Херсонської області. За всіх болить, а за Херсонську область особливо, тому що люди в окупації, не мають зв'язку. Їм ще важче отримати доступ до інформації", - розповідає Олександра Сташевська.

До "We are from Ukraine" звернулись небагато жителів Херсонської області. Багато хто лишається в окупації. А ті, хто вирвався, не можуть повернутися додому, поки там небезпечно. Це саме по собі є порушенням статті 2 протоколу 4 Конвенції «Право на свободу пересування». І сам факт, що людину обмежують у пересуванні своєю країною, що вона не може виїхати з небезпечної території або не може безпечно повернутися — це вже порушення. Не кажучи вже про випадки, коли людей убивають або викрадають, катують або іншим чином виявляють нелюдське ставлення. Коли руйнують майно, роз'єднують сім'ї, принижують людей і виганяють їх із будинків. Порушенням також є розгін мирних демонстрацій.

"Стосовно всіх цих випадків можна скаржитися. Єдиний момент — що треба це зробити в межах чотиримісячного строку з дня порушення", - наголошує Олександра.

Через проблеми з комунікацією у Херсонській області важко збирати документи для позовів. Але, говорять у громадській організації, є засоби просити суд зачекати з отриманням оригіналів документів. Тому жителям Херсонської області достатньо звернутись і надати інформацію. Юристи нададуть допомогу безоплатно.

Терміни стислі, пояснює Олександра, а матеріалів до кожної справи потрібно зібрати багато — заяви, докази, свідчення тощо. Кожна скарга проходить подвійну внутрішню перевірку, щоб мати максимальні шанси на задоволення позову в суді. Добре, якщо людина має копії всіх документів, фото та відеодокази порушень своїх прав. Але буває так, що нічого цього немає: документи згоріли з будинком, а телефон вичистили при виїзді з окупації. Юристи шукають способи зібрати докази.

"Це можуть бути додаткові пояснення свідків, наприклад, якщо людина не зверталася до правоохоронних органів, то ми звертаємось. Ми також звертаємось до органів публічної влади російської влади для того, щоб посилити позицію заявника в суді. Хоча, якщо людина на окупованій території, тоді не звертаємось, а повідомляємо суд, що ми не звернулися поки що, тому що людина в небезпеці", - каже юристка.

Завжди можна знайти якісь свідчення, говорить Олександра Сташевська. Це можуть бути очевидці, які можуть повідомити про подію зараз або пізніше. Свідчення, записані від руки, можна сфотографувати та надіслати телефоном навіть з окупації. Всі дані є конфіденційними. Фотографії або відео злочину можуть бути опубліковані у соцмережах або медіа. Поки триває розслідування, можуть з’являтись нові докази. І термін у чотири місяці для подання заяви має кілька винятків.

"Перше — це поняття "ситуація, що триває". Наприклад, коли людина не могла виїхати з Херсонщини протягом кількох днів, а то й тижнів. І поки ця ситуація триває, строк ще не набуває свого перебігу. По-друге, виключенням є, якщо людина не знала про порушення своїх прав. Наприклад, люди виїхали, а через півтора місяця дізналися, що їх будинок зруйнований. Тут доведеться доводити, чому ви не могли дізнатися про це відразу — не було доступу абощо. Третє — якщо людина знала про якусь подію, але не знала, що ця подія впливає на її права. Наприклад, у багатоквартирний будинок влучив снаряд, але квартира заявника вціліла. І лише згодом виявилось, що зносити доведеться весь будинок, то строк буде йти від часу, коли стало відомо, що й заявник лишиться без житла. Крім того, є поняття "виключних обставин". Щодо окупації в суду ще немає якоїсь сформованої позиції, бо просто не ставилось таке питання перед судом. Але логічним є те, що якщо людина перебувала в окупації і фізично не мала зв'язку, вона не могла звернутися за правовою допомогою, не могла отримати доступ до інформації. Немає телефонного зв'язку, Інтернету, поштового зв'язку — то, скоріш за все, суд зробить виключення", - коментує Олександра.

Наразі від жителів Херсонської області надійшло лише 14 звернень за весь час роботи громадської організації, розповідає юристка. 2 із цих заяв вже готуються для відправки до Міжнародного суду. Важко отримувати інформацію від заявників з Херсонщини через поганий зв'язок і через те, що багато хто з них відмовляються працювати через страх і зневіру. Також за словами Олександри жодної заяви не надходило від тих, кому вдалось виїхати з окупації.

Читайте також:

  • 157 день війни: хроніка подій в Херсонській області

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди