Традиційно Будинок офіцерів — це заклад культури збройних сил, який був призначений для культурних заходів, дозвілля та відпочинку військовослужбовців. Історію будівлі, у яку влучили російські ракети 14 липня, розповіли у Музеї історії Вінниці.
Після більшовицької окупації міста, 31 грудня 1925 року було створено Будинок Червоної Армії. Його облаштували у будинку А. Мар’янчика (сучасна вулиця Миколи Оводова, 22). Згодом постало питання необхідності окремої будівлі, яку вирішили побудувати на Замості.
"Нове приміщення Будинку Червоної Армії звели протягом 1934-1935 років за проєктом українського архітектора Йосипа Каракіса. Це був типовий проект кінотеатру на 1000 глядачів, створений для Вінниці, Кривого Рогу і Харкова, який отримав першу премію на Всесоюзному конкурсі", — пишуть історики.
Читайте також: Частина приміщення знищена, дах вигорів: у Вінниці вирішують долю Будинку офіцерів
Донедавна вважалося, ніби будівництво було завершено аж у 1940 році.
"Завдяки матеріалам дослідниці Наталії Кушки відомо, що вже у 1935 році в тому приміщенні відбувалися виступи жіночого хорового ансамблю "Жінхоранс" під керуванням В. Верховинця (17-18 березня) та "Східного ансамблю" Е. Сарагуні (15 квітня). З цих концертів розпочалася культурно-масова робота Будинку Червоної Армії. Як зазначає пані Кушка, він став осередком численних гуртків, музичної студії, там створили армійські оркестри, ансамблі, хор, танцювальні гуртки. Там також виступали артисти з інших міст. Наприклад, 22 лютого 1938 року у Будинку Червоної Армії гастролювали артисти Одеської філармонії".
Під час нацистської окупації Вінниці у 1941-1944 роках Будинок офіцерів використовувався як фронтовий збірний пункт Вермахту №7 (колишній G). У ньому здійснювали цільовий розподіл солдат до різних військових підрозділів.
"На багатьох німецьких листівках того часу об'єкт помилково підписували як військову або танкову академію. Ймовірно, це було пов'язано із барельєфом на фасаді будівлі, центральним елементом якого був радянський танк БТ-7".
У березні 1944 року будівля серйозно постраждала, усі дерев’яні конструкції згоріли. Відновлення тривало упродовж 1946-1947 років. З 25 вересня 1947 року заклад почав діяти як "Вінницький Гарнізонний Будинок офіцерів Радянської Армії".
"Будучи найбільшим концертним майданчиком Вінницької області, Будинок офіцерів не раз ставав місцем для виступів артистів "всесоюзного" рівня. Водночас упродовж другої половини ХХ століття він був важливим центром дозвілля для жителів Замостя. Тут займалися художньою самодіяльністю, влаштовували танцювальні вечори та новорічні бали, демонструвалися кінострічки, діяли курси крою та шиття, дитяча музична студія тощо".
Розпорядженням Вінницької ОДА № 248 від 25 липня 1997 року Будинок офіцерів внесений до переліку пам'яток архітектури і містобудування (місцевого значення).
Наступного року на фасаді будівлі встановили нову емблему у вигляді сокола. Нею прикрили барельєф із зображенням танка БТ-7.
Після капітального ремонту у 2009 році місце продовжувало бути найбільшим у області концертним майданчиком.
Власне, 14 липня цього року там теж мав би відбуватися концерт.
Читайте також
- "Вцілів лише сейф, із нього усе зникло", — вінничанин про втрачений бізнес і порятунок під час ракетного обстрілу
- Стан погіршився: пораненого внаслідок ракетного обстрілу Вінниці лікаря діагностичного центру транспортують до Кракова
- "Заради дітей не шкода віддати ще одну ногу": історія морпіха з Вінниччини, який підірвався на міні
