У Чорнобильській зоні відчуження вже майже тиждень вирують пожежі, а ДСНС повідомляє про 18 тисяч гектарів знищених вогнем екосистем з початку року. За словами рятувальників, основна причина займань — людський фактор, зокрема звичка людей спалювати сухе листя. Суспільне поговорило з експертами в галузі екології про причини пожеж, альтернативні способи утилізації листя та інших органічних відходів.
За словами експертки з комунікацій проєкту "Водна ініціатива" екологині Олени Марушевської, правильне поводження з листям, як і з будь-якими органічними відходами, це компостування.
“Слід зазначити, що родючий шар ґрунтів по всій планеті зменшується, це сприяє опустелюванню і змінам клімату. Завдяки компостуванню поживні речовини повертаються в ґрунт”, — каже Олена.
При цьому компостування можливо організувати в умовах звичайного домогосподарства і навіть у квартирі. Зокрема, на балконі своєї квартири Олена має власний мінікомпостер. Він виглядає як відро з кришкою та краном, щоб зливати з компостера воду. Для того, щоб компостер працював, до нього також слід купувати спеціальні мікроорганізми, які перетравлюють усю органіку. При цьому робота компостера не супроводжується жодними запахами.
Вартість такого мінікомпостера становить — 350 гривень. Його обслуговування також обходиться зовсім недорого — за спеціальну присипку Олена заплатила лише близько 40 гривень. Її вистачає на 3 відра відходів. За словами Олени, завдяки компостеру вона отримує суперпоживний ґрунт для клумб.
Якщо ретельно сортувати сміття, відкладаючи пластик, скло й картон, то інших відходів просто не лишатиметься, підкреслює Олена.
Експерт з охорони довкілля Андрій Хрутьба також вважає компостування найкращим способом позбутись органічних відходів, зокрема листя й соломи. Організувати у себе в господарстві компостну яму дуже просто, враховуючи, що інтернет рясніє відповідними інструкціями, каже Андрій. При цьому компост є чудовим джерелом добрив для ґрунту.
"Компостування має подвійний ефект. Як для економіки, так і для екології компостування вигідніше за спалювання", — каже Андрій.
При цьому еколог наголошує на важливості подрібнення органічних решток та каже, що у компостну яму можна додавати скошену траву та навіть кухонні відходи, щоправда, їх також слід сортувати і подрібнювати. Наприклад, кістки до компосту додавати не варто. Також слід пам'ятати про те, що компост потребує періодичного зволоження.
За словами Андрія, існує ще один альтернативний спосіб перероблення частини органічних відходів. У Європі із соломи виготовляють паливні брикети та пелети, якими можна опалювати житло. Щоправда, у звичайному домогосподарстві таке виробництво організувати складно, але фермерське підприємство цілком може собі таке дозволити, каже експерт.
Екологиня Ірина Миронова наголошує на інших причинах пожеж, мотивах людей у спалюванні листя і тому, що потрібно працювати саме з ними. Зокрема, це також неналежне поводження з вогнем під час відпочинку. Експертка каже, що для такого відпочинку у лісах і парках необхідно відводити спеціальні місця, де простіше буде відстежити порушення.
"Важливим є також розуміння, нащо люди палять траву. Це весняне випалення сухої рослинності на полях, щоб швидше з'явилася молода трава, на якій можна буде пасти худобу. Це матеріальна мотивація людей", — каже Ірина.
Водночас, за її словами, деякі люди палять листя просто так і у таких випадках потрібно запроваджувати штрафи і ретельніше їх контролювати.
Вона зауважила, що на півночі України є багато сухих очеретів, які також легко загоряються. Щоб цього уникнути, потрібно підтримувати вологість болот і заплав, які створюють необхідні умови для уникнення пожеж.
