«Це вже п’ята моя війна», - боєць з Хмельниччини Микола Бондар

«Це вже п’ята моя війна», - боєць з Хмельниччини Микола Бондар

«Це вже п’ята моя війна», - боєць з Хмельниччини Микола Бондар
Микола Бондар

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, для 59-річного Миколи Бондаря розпочалася п’ята війна, у котрій чоловік бере участь. За його словами, перший бойовий досвід отримав під час Придністровського конфлікту в 1992 році. Далі 1994 рік - перша Чеченська кампанія, 2008 рік – Грузія. Антитерористична операція, операція об’єднаних сил 2014-2021 роки. У всіх військових конфліктах приймав участь як боєць добровольчих формувань. З квітня чоловік на передовій у складі територіальної оброни.

За словами Миколи Бондаря, під час теперішнього повномасштабного вторгнення військ Російської федерації в Україну, українським бійцям доволі часто доводиться воювати проти російського спецназу, який екіпірований «до зубів».

«І коли нам розказують, що росіяни там голі-босі та не навчені нічому, то там десь на 100 тисяч доларів на кожному вдягнуто тільки екіпіровки і спорядження. І вона не російського виробництва», - каже доброволець.

Микола Бондар брав участь уже не в одному військовому конфлікті, але завжди, каже, на війну йде добровольцем.
Микола Бондар брав участь уже не в одному військовому конфлікті, але завжди, каже, на війну йде добровольцем. Суспільне

Далі Микола Бондар розповідає, що з 1987 по 1989 роки служив у підрозділах Збройних сил ще тодішнього Радянського Союзу. «І, зараза, оце зараз, в 2022, мені прийшлося зустрітися з тими, хто тоді служили зі мною разом, але вже по різні боки фронту», - каже він.

За словами бійця, було й таке, коли йому з побратимами довелося чинити спротив супротивнику, котрий перевищував чисельністю у чотири рази.

«Але при тому всьому та сама тероборона наша з дев’яти чоловік чинили спротив сорока піхотинцям, які мали набагато кращий рівень і великий досвід ведення бойових дій. У результаті в них були і «200-ті», в них були і «300-ті», і в результаті вони вже не захотіли більше лізти на цю позицію», - згадує Микола.

Важкі бої, каже військовий, були 9 травня біля села Богородицького, що на кордоні Донецької і Харківської областей. Тоді він виконував обов’язки командиру взводу.

"Бог сказав, що я ще треба тут", - згадує про останній бій на Харківщині, в якому отримав поранення, Микола Бондар
"Бог сказав, що я ще треба тут", - згадує про останній бій на Харківщині, в якому отримав поранення, Микола Бондар. Суспільне

«Його вже нема, направду, як села - зруйнували москалі, до речі, разом з церквою. І люди, які там проживали ще недавно, як правило прихожани московського патріархату з промитими мізками, тепер оцінюють справжній «руський мір». Там в мене загинув побратим Тимець Микола, але і в них десь підтверджених було вісім «200-тих», - говорить Микола Бондар.

Та додає: проти українських військових у тому бою воювали виключно російські офіцери - від полковника до, самий молодший, старшого лейтенанта.

«Це були спецпризначенні, які гарно екіпіровані, гарно вивчені - Краснодарський спецназ. В тому бою мені пощастило кільканадцять разів. Спочатку до нас підкралися снайпери, почали працювати - фактично другий постріл, і в мене був «200-ий». А далі - 12 годин бою. В мене пробита була каска, в мене кусок чуба лишився в касці. Але Бог сказав, що я ще тут треба», - розповідає Микола Бондар.

Нині боєць, після кульового поранення в шию і контузії, лікується в одному з медичних закладів області.

Читайте також

Користуєтесь Viber - підписуйтеся на наш канал Суспільне Хмельницький

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди