Чернігівці відмовляються від російської мови: історії тих, хто свідомо обрав українську

Чернігівці відмовляються від російської мови: історії тих, хто свідомо обрав українську

Чернігівці відмовляються від російської мови: історії тих, хто свідомо обрав українську
Фото: Суспільне Чернігів

Вчать українській мові дітей з народження, вчаться самі та підтримують тих, хто лише намагається розпочати говорити українською – після повномасштабного вторгнення Росії чернігівці почали відмовлятися від російської мови. Ми поспілкувалися з тими, хто свідомо обрав українську. Як і чому вирішили відмовитися від російської в побуті та що радять тим, хто тільки збирається це зробити – у матеріалі.

У родині Максима та Наталії Черток двоє дітей – старшій Софії скоро буде шість, вона піде до першого класу, молодшому Костику три роки. Спілкуватися українською почали, каже Наталія, після народження доньки.

Чернігівці почали відмовлятися від російської мови
Максим і Наталія Черток. Фото: Суспільне Чернігів
"Коли агукати почала, на обличчя реагувати, посміхатися, і вже якось на підсвідомому більше рівні ми почали спілкуватися з нею українською. Елементарно, колискові українською, якісь такі пестливі слова більш на українську мову звертати", – говорить чернігівка Наталія Черток.

Українською Софія спілкується й на дитячому майданчику. Раніше, каже Наталія, деякі діти її не розуміли.

Чернігівці почали відмовлятися від російської мови
Софія Черток. Фото: Суспільне Чернігів

Максим розповідає: він ріс у російськомовному середовищі, поступово переходити на українську почав після закінчення університету. Остаточно вирішив говорити українською у 2014, коли розпочалася війна на сході України.

"Інколи я ще тоді спілкувався російською тільки з людьми, які до мене спілкувалися російською, щоб людина більше мене розуміла".

Тепер, каже, на російську не переходить, навіть якщо до нього звертаються цією мовою.

Переходити українську почала й співачка Алла Гаркуша.

"Особисто я українською мовою володію змалечку, але спілкування українською мовою й більш таке тісне вкраплення української мови в моє повсякденне життя з’явилося після бойових дій на території нашої країни , коли відбулося повномасштабне вторгнення".
Чернігівці почали відмовлятися від російської мови
Алла Гаркуша. Фото: Суспільне Чернігів

Алла розповідає, її середовище спілкування здебільшого російськомовне, проте більшість друзів уже почали обирати українську. Дівчина каже, особисто їй інколи буває складно висловити українською мовою емоції.

Ольга Сільська за освітою вчителька української мови. Розповідає, в побуті на українську переходила двічі – вперше ще в дитинстві, коли жила з родиною на Івано-Франківщині. А коли у 24 роки переїхала до Чернігова, почала розмовляти російською.

"В роботі вистачало й так бар’єрів у спілкуванні з людьми, а тут ще й мовний бар’єр. Тому для себе я дала таку слабину й перейшла на російську. Хоча вдома ми з сином розмовляли українською завжди, але в побуті й роботі це була здебільшого російська".
Чернігівці почали відмовлятися від російської мови
Ольга Сільська. Фото: Суспільне Чернігів

Після початку повномасштабної війни Ольга вдруге відмовилася від російської мови, а також стала викладати на курсах з вивчення української. Тим, хто хоче розпочати говорити українською мовою, радить читати. Вголос та те, що вам самим буде цікаво

"Важко почати з якихось складних творів – починайте з дитячих казок. Беріть своїх діток, беріть книжки, читайте їм вголос, вимовляйте чітко слова, там є ще й наголоси в окремих книжечках проставлено".

Також у вивченні мови допоможе українська музика.

"Не тільки слухайте мелодію, музику, а потім читайте тексти цих пісень, аналізуйте їх для себе, вибирайте для себе ті слова, яких ви не знаєте, не використовуєте, вживайте їх в своїй мові, поповнюйте словниковий запас і все буде чудово".

Читайте також:

Перемогти себе: як у Новгороді-Сіверському мотивують підлітків до занять спортом

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди