Черкаська майстриня Олександра Теліженко працює над унікальним рушником. Його назва — "ВОГОНЬ КОСМІЧНИЙ. ЗЕНІТ УКРАЇНСЬКОГО СОНЦЯ". Про ідею створення та традиційний символізм вишивки та яким чином мистецтво наблизить Україну до перемоги, авторка проєкту розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Суспільному.
Як виникла ідея створення рушника?
"Я уже майже 20 років працюю над таким великим проєктом, як "Стихії світотворчі". Тобто вогонь, вода, земля, повітря. Земля — священна, вода — життєдайна. А пів року тому я взялася за тему "вогонь". Я дуже його вистраждала, бо рушник — це благословення, а благословити вогонь якось складно.
Пів року пішло на пошуки, вичитки, порівняння. І за місяць до війни я намалювала картонну схему, за якою будуть рушник вишивати. 19 лютого я презентувала цей картон у художній майстерні перед колективом, бо вони — мої найбільші експерти. І відразу заявили, що цей рушник — незвичайний. Так, нічого подібного не було. Теми такої не було навіть.
Під час презентації я розповідала про рушник, і говорила, що сонце в зеніті, випалює тіні, брехню, зло, всілякі біди. Це так і є — сонце в зеніті. Але то було до війни. Але почалась війна, і ми цей рушник відклали".
Коли почалася повномасштабна війна, рушник довелося відкласти?
"Від початку вторгнення ми почали шити розгрузки. Потім створювали шеврони "Янгол-захисник", працювали над військовою вишиванкою.
Коли пішли перші тижні війни, світу почали відкриватися очі. Світ почав знімати маски свої, розуміти, що Україна — це щит Європи. І от, коли, пішов цей процес, дівчата мої сказали — «закінчимо рушник — закінчиться війна». І тоді я задумалась: цей рушник не простий, бо він має дуже глибоку історію. В давні часи люди мали таку традицію: у священних гаях люди вішали на дерева рушники і молилися. Питання — чому? Бо рушник був посередником між вищою, божественною силою і людьми".
Які елементи є на рушнику, що вони означають?
"Спочатку я задумувала, що це — День сонця. Сонце сходить на пів ночі. Як соловейко в темнім гаї сонце зустрічає, так і кольори змінюються — від темньо-синіх, до світліших. Є символіка переходу з одного виміру в інший. Є перехід сонця, його народження. Є соняшник, як символ сонця, сонцепоклонники, птахи, які приносять вогонь, сонячний вітер. І це — зеніт українського сонця.
Наразі ми маємо завершити цей рушник, бо ми стоїмо на історичному піку, виборюємо свою культуру та незалежність. Брутальність цього періоду зашкалює. Тому треба дістатися самісінького дна, щоб вибратися на поверхню. І ми різко повинні піднятися. І саме в цей період багато людей, і я разом з ними, дізналися, наскільки ми багаті, наскільки ми даємо всьому світу і матеріальних речей — пшениця, олія тощо. А ми й не знали. Ми або знищимо все, що заважає нам жити, або пропадемо. І ми підіймаємо цей рушник, як колись наші предки. Цей рушник мають презентувати перед великою аудиторією в Українському Домі".
Яка роль мистецького фронту у війні?
"Вплив мистецтва — це психологічний вплив на людину. На форумі "Україна 30" (на День Незалежності) говорили про те, що Україну треба презентувати світовій спільноті красиво, з красивим іміджем. Хто це повинен зробити? Дипломатам це не під силу, а от культура і мистецтво — це те, що треба для цієї місії. І тільки зараз воно починає реалізуватися".
Нині майстри виготовляють рушник паралельно виконуючи замовлення та волонтерські завдання.
Що відомо
Довжина рушника — три метри 60 сантиметрів. Над рушником нині працюють близько 20 майстринь і майстрів. Елементи рушника виконують частинами, потім його з'єднають в єдине полотно. Зі слів Олександри Теліженко, робота триватиме близько місяця. Матеріальне виконання обійдеться у 120 тисяч гривень (без урахування матеріалів, розробки ескізу і тощо).
Відео
Інтерв'юерка — Вікторія Хамаза.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
