Акцію “Сєвєродонецьк — це ми” у соцмережах підтримують сотні сєвєродончан. Викладають свої фото із таким підписом. Усе, аби показати, — місто українське, і на прихід російської армії там не чекали.
У соцмережах сєвєродончани викладають світлини з підписом “Сєвєродонецьк — це ми”: з дітьми, тваринами, у буденному одязі та у вишиванках.
"Я хочу долучитися до цього флешмобу, щоб показати, що ми справді класні, що ми патріоти Сєвєра і патріоти України. І ми справді дуже-дуже любимо своє місто. Через війну мої батьки змушені залишити рідне місто, і я вже не можу туди приїхати. Але мені Сєвєродонецьк запам’ятався дуже зеленим, дуже чистим і дуже веселим містом", — розповідає Суспільному рекрутер Юлія Бєділ.
"Я в Запоріжжі, але дуже хочу повернутися в Сєвєродонецьк, бо це моє рідне місто. Сєвєродонецьк — місто героїв. Слава Україні", — говорить співробітник Луганської обласної військової адміністрації Олександр Руденко.
Почалося все із допису у Фейсбуці журналіста Максима Бондарєва. Його обурили кадри, зняті у Сєвєродонецьку російськими пропагандистами.
"Коли я побачив відео, де нетверезі чоловіки вітали російських найманців, російські війська, то я звісно розізлився мені захотілось заявити, що Сєвєродонецьк — є не вони. Сєвєродонецьк — це ми. Люди, які працювали над його розвитком", — коментує журналіст Максим Бондарєв.
Допис Максима за тиждень набрав понад тисячу вподобайок та поширень. Каже, й не очікував, що його ініціативу підтримають сотні сєвєродончан.
Ініціативу підхопили й в інших соцмережах. Лише в одній з місцевих груп в Інстаграмі близько сотні світлин з дописом “Сєвєродонецьк — це ми”.
