З початку повномасштабного вторгнення РФ метрополітен запрацював як укриття та тимчасове житло для багатьох харків'ян. Як життя в метро вплинуло на їхнє здоров'я та як нині живеться містянам, які оселилися в санаторії — читайте у матеріалі Суспільного.
Дмитро Чебан ховався від обстрілів у харківському метрополітені два з половиною місяці.
"Учора, позавчора не міг дихати спокійно. Повітря відрізняється, і важкувато було", — каже хлопець.
"Брат, виходить... у нього дівчина вагітна. Їм дали квартиру. Коли сказали з метро виселятися... брату сказав, така ситуація. Він сказав: мої проблеми. Довелося з усіма, з ким був у метро, згуртуватися й поїхали сюди", — розповідає Дмитро.
Коли харків'янка Юлія Васильєва, то намагалася повернутися до своєї квартири на Салтівці.
"Я вже прилягла спати, все почалося — шум і деренчання скла. Стріляли, падало. І гради чула — це точно. Я перелякалася й кажу чоловікові: ні, ми не будемо тут", — розказує жінка.
У санаторії також живе Оксана з 15-річним сином: "Тут природа, пострілів, прильотів ми не чуємо, слава Богу. Та й умови. У мене дитина дістала понівечення [живучи в метро]. Ми лежали в лікарні. У нього почався бронхіт з астматичними компонентами. Були постійно в темряві, сирості. Оці грибки, пліснява".
Заступник директора закладу Станіслав Позій каже, у санаторії лікарі надають первинну і планову допомогу.
"Сама психологічна обстановка в санаторії передбачає реабілітаційне та психологічне розвантаження. Ми забезпечуємо їм безплатне харчування, холодну, гарячу воду, вони можуть гуляти в парку", — говорить чоловік.
Нині в закладі живуть і лікуються всього понад 350 переселенців із Харкова та області.
Що відомо
- Декілька сотень людей, які укривалися у метро під час активних бойових дій у Харкові, потребують розселення через пошкодження або втрату власного житла, повідомила Суспільному заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан.
