Війна, що точиться в Україні, викликає стрес, впливає на дихальну, ендокринну, серцево-судинну системи людського організму та на опорно-руховий апарат. Про це в програмі на Українське радіо Рось розповів черкаський лікар-терапевт вищої категорії Сергій Сокур.
Медик назвав симптоми та розповів про зміни в організмі під час та внаслідок стресу, а також про те, як залишатися в тонусі в умовах війни.
Стрес є захисною реакцією на зовнішні подразники. Вона проявляється фізично, психічно, емоційно та дає змогу адаптуватися до цих змін, пояснив Сергій Сокур. За його словами, стрес виникає від взаємодії із соціумом, особливо в період воєнного стану.
Як стрес впливає на організм людини
"Зовнішні чинники сприймаються як загроза організму. Стрес тоді реагує на ці загрози. Відбувається низка стресових реакцій. Мозок сприймає загрозу, сигналізує наднирникам, а вони виділяють гормони стресу — адреналін і кортизол. Активується внутрішній резерв, збільшується м'язова сила, швидкість реакцій, витривалість та больовий поріг", — пояснив терапевт.
Коли людина тривалий час перебуває в стресі, то стресова "сигналізація" не вимикається, і згодом людина виснажується.
"Виникає гострий стресовий розлад. Організм перебуває не в стабільному стані, а в постійному гіперактивному. Хронічні захворювання, які є в людини, загострюються".
Терапевт розповів, що стрес впливає на всі системи людського організму:
"Порушується робота серцево-судинної системи, обмін речовин. Виникають захворювання кишково-шлункового тракту, ендокринні, зокрема порушення роботи щитоподібної залози, цукровий діабет. Розвивається легеневе захворювання. 50 відсотків післякарантинних захворювань, інфекційних, того ж ковіду, зумовили збій у системі захисту легенів, бронхів та гортані, розвивалися інфекційні бронхо-легеневі захворювання. І тому в стресовий період слід звернути увагу й на бронхо-легеневу систему".
Які симптоми може спостерігати людина
За словами медика, в стресі людина стає дратівлива, збуджена, у неї збільшується пітливість. Все це від того, що виділяються гормони. Ці реакції допомагають боротися з джерелом загрози. Але коли загроза зникає, то тіло повертається в розслаблений стан, пояснив він.
"Проявляються різні симптоми стресового стану. Вони залежать від обставин та особливостей самого організму, зокрема того, чи має людина хронічні захворювання. Може бути симптоматичний розлад, або стресовий розлад. Він проявляється фізичними реакціями (труднощі зі сном, напруга, втома, тахікардія, болі, розлади шлунково-кишкового тракту), емоційними реакціями (гнів, тривога, оніміння кінцівок, зниження здатності відчувати задоволення) та когнітивними реакціями (проявляється панічними атаками, коли людина переживає жахи, в неї знижується концентрація уваги, виникає нерішучість і занепокоєння). У період війни проявляються міжособистісні реакції (недовіра, дратівливість)", — пояснив Сергій Сокур.
Як справитися зі стресом і тримати себе в тонусі
За словами лікаря, справитися зі стресом при перших його симптомах можна за допомогою автотренінгу, тобто людина може допомогти собі сама.
"Якщо людина справляється, тоді не є обов'язковою лікувальна консультація лікаря, а тільки психологічна розмова. Лікар повинен підтримати вас. Сімейний лікар порадить, чи правильно ви чините зі своїм організмом, а чи потрібна фахова лікарська допомога", — пояснив Сергій Сокур.
За його словами, треба звернути увагу на психологічний мікроклімат у сім'ї.
"Якщо ви починаєте кричати на дітей, наприклад, і не знаєте, за що, то це вже порушення. І тут вже потрібна психологічна допомога. Вона потрібна і при фізично-емоційному порушенні в організмі. Коли людина гіперактивна і мало себе контролює, то в такому разі потрібна психотерапевтична допомога. Головне людям, які оточують таку людину, вчасно її підтримати та допомогти їй. У таких випадках має бути застосована лікувальна дія", — розповів терапевт.
Він пояснив, як зменшити ризик захворіти на інфекційні захворювання у стресових ситуаціях, коли людина перебуває в укритті, де натовп, а також уникнути стресової реакції на легеневу систему:
"Якщо ви знаходитеся у бомбосховищі, в укритті, не треба дихати на повні груди, перебувайте на відстані від людей. Якщо там сиро, то одягайте марлеву пов'язку, дихання має бути поверхневим. Якщо залишаєтеся вдома, то після відбою повітряної тривоги робіть вологе прибирання та вентиляцію квартири, аби не було стресової реакції на дихальні шляхи від затхлого повітря".
Щоб тримати свій організм у тонусі, Сергій Сокур радить антидепресивну активність, зокрема, спортивну, та правильне харчування:
"Стрес дуже любить голодування, тоді він переходить у панічну атаку. Тому я хочу, щоб ви робили навпаки — харчувалися. Навіть зважаючи на свій економічний стан, це можна робити правильно. Виходити з того, що є в запасах.
Має бути чиста питна або фільтрована вода. Якщо води обмаль, то можна хоча б змочувати губи, якщо є змога, то пити хоч по сто грамів, але протягом дня. Вода розбавляє кров, зміцнює імунну систему і хоч трішечки підтримує шлунково-кишковий тракт.
Обов'язково мають бути в раціоні білки, жири та вуглеводи. У воєнний час мають бути поряд з вами горіхи. Навіть якщо людина питиме воду і з'їсть п'ять горіхів, трішечки сухарів, то це можлива добова порція для підтримання організму в кілокалоріях. Не можемо ми мати менше, ніж 800 кілокалорій. 1 200 кілокалорій на добу — норма. 800 — ще якось протримаємося.
Не забуваймо про домашні консерви, фруктові джеми, цукати з гарбуза, які можна приготувати в домашніх умовах.
Якщо для дітей немає молочних продуктів, то хоча б робити закваски, вони дають біфідобактерії, які нормалізують мікрофлору кишківника. У тонкому кишківнику виробляється до 70 відсотків імунітету".
Лікар порадив частіше бувати на свіжому повітрі, але зважати на сигнали повітряної тривоги, займатися фізкультурою та думати про хороше. Навіть якщо уникнути стресу цілком не вдасться, то цими діями можна мінімізувати його наслідки в період війни на організм людини.
Інтерв'юерка Альона Ніколенко
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
