Валерія Вялкова народилася і виросла в Сумах. Потім жила в Харкові. А в березні через обстріли армією РФ виїхала до міста Оснабрюк, що у Німеччині. Але і там зустрілася з російською агресією. Як Валерія сама вийшла проти проросійського мітингу та як розвивається український спротив у Німеччині – у нашому матеріалі.
10 квітня в Оснабрюку проросійськи налаштовані громадяни організували демонстрацію. Валерія розповідає, що дізналася про неї випадково з чату українців у місті Оснабрюк.
"Вбиті за те, що були українцями". Протест сумчанки в Оснабрюку
"Хтось за 2 години до початку скинув інформацію з приписом "будьте обережні і не піддавайтесь провокаціям". Всі були шоковані, і я також. Часу збирати великий протест не було, але залишати це без реакції теж не хотілося. Відчувала злість. Більше нічого. В голові не вкладалося. Стільки українців тікали за тисячі кілометрів від російських прапорів, без речей і грошей, хтось, втративши дім і близьких, в невідомість. Щоб потім знову бачити їх на вулицях європейських міст? Щоб боятися їх провокацій, перейматися через свою безпеку?", – розповідає Валерія.
Дівчина говорить, що на цю квітневу проросійську демонстрацію зібралося понад 200 людей.
"Усією замковою площею майорів триколор. Я вирішила йти до них. Побачила зручне місце, лягла в декількох метрах, повісила табличку "Вбиті за те, що були українцями" і лежала. Мене не лякало те, що може відбутися на протесті. Там було багато поліції, ЗМІ. Більше переймалася, чи дійду додому".
"Хтось казав, що ми це заслужили"
Говорить, довго чекати реакції на її протест від учасників проросійської демонстрації не довелося:
"Першою до мене підійшла якась жінка, сказала: "Geh weg!" ("Йди звідси!"). Після неї підходили багато людей. Я не бачила їх обличчя, бо очі були зав'язані. Але дуже добре чула. Хтось кричав: "Я вам не вірю, це все неправда!", "Нацистка", "Фашистка". Питали: "Де ви були, коли 8 років бомбили Донбас?". Хтось казав, що ми це заслужили. Були ще коментарі на німецькій. Загалом, реагували агресивно. Але окрім слів, нічого не було".
Пригадує, в якийсь момент до неї підсів німець, що проходив повз. Він захотів підтримати дівчину та у разі чого захистити.
"Це був справжній парад фашизму. Вони кричали: "Росія вперед", співали "Катюшу", танцювали. Вони вийшли нібито проти русофобії, нацизму і фашизму. В промові когось звучало, що дитину не запросили на день народження через російське походження. Але те, що нас вбивають, катують і ґвалтують за нашу українську кров їх, звичайно, не бентежило. Я так пролежала десь хвилин 40. Потім вони пішли маршувати містом".
Новина про проросійську демонстрацію і протест Валерії розійшлася мережею та у ЗМІ.
"В коментарях німці підтримували мене, казали про мою сміливість. "Вони знущалися з молодої українки. Це все, що вам потрібно знати про російські протести" – зібрав найбільше вподобань. Частина місцевих німців і без мене розуміли, що махати прапорами країни, яка прямо зараз творить сотні військових злочинів, – недопустимо. Але були й ті, що співчували через нібито дискримінацію росіян. Зараз таких стало набагато менше", – каже Валерія.
За її інформацією, на кількох учасників відкрили кримінальні провадження. Оскільки вони використовували плакати з забороненою символікою.
Після цих подій Валерія створила чат для людей, що цікавилися її протестом, та знайшла однодумців.
У Оснабрюку організували Yellow&Blue Festival на підтримку України
23 квітня в Оснабрюку відбувся фестиваль в підтримку України Yellow&Blue Festival. Його організував муніципалітет, але Валерія та інші українці долучилися до нього. Зокрема, Олександра та Ірина. Остання заспівала на фестивалі "Гей, пливе кача".
Українці відкрили цей фестиваль, розповідає Валерія:
"Ми – талановита нація. Навіть в такому невеликому місті, як Оснабрюк, я знайшла і музикантів, і співачок, і мисткинь. Ми зробили цілу театральну постанову під живий спів. Передали біль матерів, які втратили своїх дітей. Вся зала заливалася сльозами. Ми закликали дати важку зброю Україні, щоб люди могли захистити себе, своїх рідних, дітей. Також в нас був свій стенд, де ми продавали листівки та браслети. Отримані кошти відправили на допомогу Україні".
Про дві демонстрації: проросійську та українську "Травень в Маріуполі"
1 травня в Оснабрюку організували другу проросійську акцію. Список вимог від учасників поповнився, говорить Валерія. До закликів проти русофобії, нацизму та фашизму додалися "проти НАТО і постачання зброї Україні".
Того ж дня Валерія з однодумцями організували демонстрацію "Травень в Маріуполі".
"Ми вирішили вийти, щоб показати справжнє лице агресора. "Травень в Маріуполі" присвячена людям, які постраждали й загинули від російської агресії. Найбільше звертали увагу на "Азовсталь". Ми зачитували історії маріупольців, слухали, що пережили живі свідки цієї трагедії. Але в якийсь момент росіяни знову пішли маршувати містом. Вони проходили повз нашу демонстрацію. Зневажливо махали нам кульками, показували непристойні жести, щось кричали. Цього разу їх було менше. Вони два тижні збирали 169 людей різними куточками Німеччини. Головний організатор взагалі з іншого міста", – каже дівчина.
За два дні на демонстрацію "Травень у Маріуполі" зібралися 135 людей. Валерія говорить, що в Оснабрюку українці об’єдналися.
"Цього разу я була не одна. Хоч ми зараз і не в Україні, війна для нас на цьому не закінчилася. Ми хочемо додому. В своєму тилу робимо все, щоб хоч якось наблизити нашу перемогу. В нас тут свої виклики, і своя боротьба", – додає Валерія Вялкова.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
