Запоріжанка Софія Мєзєнцева з 2020 року живе та навчається в Польщі. Там вона влаштувалася працювати до Благодійного фонду "Карітас" та допомагає українцям, які евакуюються через війну.
Про свою діяльність дівчина розповіла журналістам Суспільного.
Софії Мєзєнцевій 20 років. Вона живе в місті Ченстохові та навчається у двох університетах: вищому Інституті теологічному Пресвятої Богородиці Діви Марії Престолу Мудрості за фахом органістка та Університеті Яна Длугоша за фахом "психопрофілактики". Наразі в обох взяла академічні відпустки.
Про повномасштабну війну в Україні дівчина дізналася від друзів. Пригадує, що одразу зателефонувала бабусі та дідусю. Софія хотіла евакуювати рідних, проте вони відмовилися.
"Вони сказали, що ні, ми нікуди не поїдемо. Пізніше також була така ситуація, що були автобуси скеровані із Запоріжжя до Польщі, але вони також сказали, що ні, не переїдемо. І поки що мені також їх ніяк не вдається перевести сюди до Польщі", — розповідає дівчина.
Із 28 лютого Софія влаштувалася працювати до благодійного фонду "Карітас", аби допомагати українцям, які приїжджають до Польщі. Вона координує центр мігрантів та переселенців з України.
"Ми співпрацювали з урядом міста і в нас був такий будинок, куди приходили наші українці та ми їх розподіляли за місцями проживання, давали якусь допомогу: їжу, засоби особистої гігієни. Але через те, що ми мали невелику кількість тих місць, було вирішено, що ми вже не займаємося розміщенням біженців, а займаємося лише допомогою, тобто їжею та засобами гігієни", — розповідає Софія.
Дівчина зазначає, що наразі її пункт надає більше інформаційної підтримки. Також від початку війни вона допомагала українцям із перекладами для реєстрації. Пригадує, що мала ненормований графік. О 3 годині ночі поліція могла відвезти її до центру, де потребували допомоги люди з проблемами слуху та зору, адже із ними був ускладнений контакт.
"Багато українців виїжджає і багато українців не сплять ночами у нас в Україні. І я теж стараюся подумати про те, що б я робила, якби була в Україні. І ця думка мені часто допомагає і Бог мені дає багато сили", — підкреслює дівчина.
За підрахунками Софії, з 28 лютого по 28 березня вона особисто зустріла та допомогла в центрі 358 українцям, зокрема, дітям. У Ченстохові нині перебувають близько 500 запоріжців. Місцевий "Карітас" взяв під опіку 85 вихованців дому дитини. Також допомагають дітям з інтернатів Запоріжжя, Мелітополя, Одеси та Києва.
"Намагаємося якось організувати, щоб продовжувався освітній процес. Українські вчителі, які теж приїхали давно до Польщі, то вони теж зголосилися допомагати. Наприклад, маємо вчительку української мови, англійської, математики, фізики", — каже дівчина.
Окрім навчання та роботи, Софія грає на органі та співає. Вона захопилася музикою із раннього віку, тож бабуся і дідусь віддали її навчатися в 4 роки. Пізніше вона стала органісткою у запорізькому храмі.
"Дякуючи дідусю з бабусею, я теж є в костелі й ціле життя я провела у своєму храмі —Санктуарії Бога Отця Милосердного. І це для мене теж якась історія, бо все починалося з того місця, де я виросла, де я навчилася грати, де я навчилася контакту з людьми, усього", — каже вона.
Зараз Софія грає в польських храмах, зокрема, в парафії Пресвятої Діви Марії Спасительниці та в монастирі Ясна Гора.
Читайте також: "Готуємо з думками про перемогу", — головна кухарка Запорізького військового госпіталю розповіла про свою роботу
"Отримуємо допомогу з усього світу". Як працює гуманітарний штаб Широківської громади на Запоріжжі
