Як позбутися "синдрому біженця": поради полтавської психологині

Як позбутися "синдрому біженця": поради полтавської психологині

Як позбутися "синдрому біженця": поради полтавської психологині
фото: pexels.com

У більшості людей, які через війну вимушено втікали в інше місто чи країну, може проявлятися "синдром біженця". Які його симптоми та як цього позбутися, Суспільному розповіла полтавська психологиня Катерина Нещетна.

"Синдромом біженця" називають специфічний емоційний стан людини, яка переїхала з власної домівки, зокрема, через війну. Для нього характерні симптоми:

  • відчуття безпорадності;
  • почуття провини перебування у безпеці та добробуті;
  • підвищена дратівливість;
  • спалахи агресії;
  • подавлений настрій;
  • емоційна відстороненість або емоційне оніміння;
  • ангедонія – це нездатність отримувати задоволення від діяльності, яка зазвичай буває приємною;
  • різкі коливання почуттів тих, хто прийняв людину: від безмежної вдячності до злості через їхнє благополуччя.

За словами Катерини Нещетної, це відчувають і ті, хто емігрував давно, і ті, хто виїхав кілька днів тому.

"Не знецінюйте власні переживання, не порівнюйте власний біль із болем тих, хто перебуває зараз під обстрілами. Це дійсно непорівнювані речі, але це не значить, що вам не болить. Якщо вам хочеться плакати – плачте, відчуваєте ненависть – випустіть її в екологічний спосіб: постукайте п’ятками об підлогу, побийте подушку, зробіть пробіжку, подихайте. Бути в безпеці та комфорті – це є нормально. Це не зрада", − каже психологиня.

Біженцям та внутрішньо переміщеним особам не варто зловживати допомогою, а брати лише те, що необхідне зараз. Також слід знову займатися справами, які приносять задоволення, розповідає психологиня.

"Необхідно накопичувати власні ресурси. Відновлюйте звичні рутини, займайтеся фізичними вправами, хобі, тим, що приносить задоволення і приносило задоволення раніше".

За словами психологині Катерини Нещетної, найкращими ліками від почуття провини є активна допомога Україні.

"За можливості долучайтеся до будь-яких робочих груп та ініціатив з допомоги Україні. Якщо ви живете за кордоном давно і вже встигли інтегруватися, ви можете розпочати власні ініціативи. Це може бути збір коштів на допомогу ЗСУ (Збройним силам України – ред.) та біженцям серед колег і сусідів, поширення правдивої інформації про війну, організація мітингів на підтримку України".

Якщо стан пригніченості, емоційного оніміння, роздратованості, агресії чи почуття провини не минають за кілька тижнів, то необхідно звернутися за допомогою до психолога чи психотерапевта, каже Катерина Нещетна.

Що відомо:

  • Від початку повномасштабної війни на Полтавщину приїздять переселенці з областей, де тривають бойові дії. Для цього використовують власний транспорт та евакуаційні автобуси. Перша така колона в регіон приїхала з Сумщини 8 березня.
  • Станом на 14 квітня в області проживає приблизно 108 тисяч переселенців. Із них понад 80 тисяч уже зареєструвалися, розповів начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.
  • Нині на Полтавщині у закладах освіти лишилося близько 10 тисяч місць для переселенців. У таких установах вони проживають безплатно.
  • 14 квітня у Полтавській громаді створили гуманітарний штаб для допомоги переселенцям та ухвали порядок, за яким надаватимуть компенсації власникам житла за поселення внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

"Мріємо про те, щоб повернутися": історія полтавки Яни Бондар, яка з дітьми поїхала до Польщі

"Головне – щоб настав мир": історія полтавки Тетяни Ярошенко, яка через війну виїхала за кордон

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди