Іван Хомішак: "Я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"

Іван Хомішак: "Я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"

Іван Хомішак: "Я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували" Фото: Іван Хомішак

Козацькій чайці "Пресвята Покрова" цьогоріч буде 28 років. Вона є точною копією бойового вітрильного козацького човна та майже ровесницею нашої Незалежності. Конструкцію судна розробили на основі давніх описів і креслень, які збереглися в архівах після побудови козацького флоту на ріці Дунай при штурмі турецької фортеці Ізмаїл.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Чайка "Пресвята Покрова"

Якщо б у "Пресвятої Поркови" запитали паспорт, то це виглядало б так:

Найменування: Пресвята Покрова

Тип корабля: чайка

Дата створення: 1992 рік

Місце: смт. Брюховичі під Львовом

Капітан: Тарас Бенях

Залога (екіпаж): козаки

Іван Хомішак: я в дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Козацька чайка "Пресвята Покрова". Довжина - 21 метр.

Козацька чайка "Пресвята Покрова" - спільне творіння членів львівського товариства "Кіш" і волонтерів з інших міст України. Серед будівничих корабля були прикарпатці, зокрема. коломиянин Михайло Хомішак. Він входив до залоги човна - служив коком у перших плаваннях. Потім повернувся у Коломию.

Син Михайла - Іван Хомішак продовжує батькову справу. Ми розпитали його про подорожі, про запах і смак моря, і, звісно, випросили кілька морських історій, бо куди ж без них.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Член залоги "Пресвятої Покрови" Іван Хомішак

- Ви нещодавно повернулися додому з плавання...

- Це не було плавання. Я повернувся із Франції, але їздив якраз у тих місця, де колись був наш корабель. Сен-Тропе, Коголін, Ніцца, Канни… - узбережжя Середземного моря. "Пресвята Покрова" плавала там у далекому 1994-му, і пізніше, коли прямувала на Україну.

- Відчували ностальгію за тими краями?

- Так дивно їхати автомобілем попри них. Зупиняєшся, можеш вийти та переконатися, що це справді вони. Я відчував ностальгію, але специфічну. Мені було всього два чи три роки, коли човен був на тому узбережжі. Я знайомий із цими місцями з батькових знімків, адже він був з кораблем від початку, від його будівництва, перших походів.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"

-А ви були у морських походах?

- Так, я на човні фактично з 10-11 років. Він був в Україні, коли я вперше на нього потрапив. Можна сказати, змінив батька, для якого то був останній раз. А от перше плавання мав тільки минулоріч, якщо так розібратися. У нас посвята була – викидали за борт у відкритому – я це пройшов (сміється).

- А де зараз човен?

- На півночі Франції, у містечку Понт-Авен. Влітку нас на борту багато було - займалися ремонтом, тестуванням, навчались. Потрібно було замінити багато елементів, бо човен дерев’яний і вже доволі старий. Багато часу пішло на те, щоб він міг безпечно плавати. Ми із соратниками займалися цим із 2016-го. Через рік спустили на воду, а потім встановили двигун, бо у таких мандрах краще з ним. Тепер і під парусом, і на веслах, і з двигуном, напевне, і просто так, без нічого, можемо ходити. Були у відкритому океані. Тим не менш, деякі деталі ще потребують ремонту. Але "Пресвята Покрова" зараз готова повернутися додому, а якщо трішки постаратися, то й Атлантику подолає.

Іван Хомішак: я в дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Ремонт "Пресвятої Покрови"

- А якою є історія створення човна?

-О, це потрібно повернутися на початок, коли Україна тільки-тільки зароджувалася, ще навіть її не було. Зате була група ініціативних і патріотичних людей, серед яких - Василь Качмар. Він виношував задум збудувати козацьку чайку, сам її спроєктував, не було ж креслень як таких. А це те ж саме, що намалювати силует автомобіля і його зробити. Неможливо. Але, тим не менш, люди без жодного суднобудівельного досвіду за плечима зробили гарний козацький човен.

- Тобто задум полягав саме в історичній реконструкції?

- Фактично так. Це корабель ХVI століття. Козаки на таких плавали у Туреччину, щоб врятувати побратимів і захопити здобич. Нюанс у тому, що тоді ріка Дніпро мала великі пороги( їх затопили водосховищами у радянський час – ред.), тому за конструкцією чайка схожа на дракар (корабель вікінгів - ред.), тільки набагато менша. Дракар у довжину мав 40-50 метрів, а наш човен - 21 метр. І що цікаво, конструкція "Пресвятої Покрови" на 90% збігається з конструкцією автентичної козацької чайки, яку у 1999 -му році підняли з дна Дніпра біля Хортиці. Можна вважати, що це поки одна із найточніших копій такого типу судна.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Можна вважати, що це поки одна з найточніших копій такого типу судна

-А як виникла ідея піти у похід на "Пресвятій Покрові"?

- Якщо дивитися на карту, то чайка здолала майже усю Європу, окрім Ірландії і Португалії. Це близько 15-18 тисяч морських миль. Як так вийшло…

Збудували, значить, на Львівщині човен, спустили його на воду та перевірили, щоб був справний. І на веслах з Києва поплили по Дніпру у Чорне море, до Стамбула (Туреччина). В екіпажі тоді було 40 людей, і свою місію з реконструкції вони виконали. Як каже теперішній капітан "Пресвятої Покрови" Тарас Бенях, дві години гребли, а дві спали. На веслах, під палючим сонцем хлопці тягнулися до того Стамбулу - фактично "галера".

Приємно, що турки пам’ятали про козаків. Тим більше, що екіпаж прибув у козацьких строях, із шаблями/мушкетами, вісьмома гарматами на борту. Їх по дорозі усі запрошували, частували та питали, хто такі. Це була ніби дипломатична місія, яка продовжується досі.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"

- У 90-ті хотіли відтворити епоху козацької величі. Які ідеї живлять ініціативу зараз?

- Проєкт називався "Українське море". Першочергово хотіли зробити реконструкцію, а далі – розповісти про Україну, про козаків. Тоді не було інформації, хто ми такі. На карті майоріла велика червона пляма під назвою "Радянський Союз", і хотілось показати, що ми – інші, що маємо свою культуру, своє військо.

До речі, занесли у міжнародні каталоги чайку, як автентичний і окремий вид корабля. Були тільки записи Гійома де Боплана (франц. інженера - ред.) про те, що козаки мали такі судна. Саме на його документи опиралися, коли робили підтвердження.

У Європі багато морських держав, для них море –це існування, а човни - засоби існування. Ті ж Франція, Ірландія, Португалія – всі їхні завоювання були морськими шляхами. Організовують багато фестивалів для старих класичних дерев’яних човнів. У 2016-му я був на такому, у французькому портовому місті Брест. Можете спробувати уявити: всі приїжджають не на авто, а на човнах, яхтах – і цьому немає ні краю, ні меж. Реконструкції, концерти тривають тиждень. Коли європейці побачили нашу чайку, то були вражені її хижим силуетом і формами. Тим більше, коли на такому судні ще й сорок козаків.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

На чайці "Пресвята Покрова"

- Чи відчуваєте себе наступником батька, що це і ваш проєкт, що ним треба опікуватися?

- Якоюсь мірою так. Малим я переглядав батькові фото, і всі люди на них були для мене супергероями. Як для сучасних дітей – персонажі коміксів, так у мене наче мультик "Як козаки на чайці мандрували".

Коли я нарешті познайомився з екіпажем, то на вигляд знав кожного члена, не знав тільки, як звати. Тоді я відчував, що продовжую батькову справу. А сьогодні розумію: це мій вибір. Його не передавали, але це – продовження династії. Розкажу вам смішний момент. Коли я цього року був на човні, то капітан кликав мене: "Михайле!", а мене ж Іваном звати, то батько Михайло. Воно вже як такий синонім, асоціююсь з татом.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"

- А як з навігацією, вони були до цього готові?

- Тоді не було сучасних навігаторів, але був корабель супроводу - мудре рішення, бо човен ж любительский. Тим не менше покинув їх вже біля берегів Італії. Решту шляху долали самі, орієнтуючись як, мабуть, і всі моряки по зорях і картах. Капітан нас теж вчив за старими картами, але в екіпажі є стерновий Тарас, який має спеціальну освіту. Все ж найтяжча робота – у капітана, команда виконує його накази.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Найтяжча робота у капітана, команда виконує його накази.

- Про екіпаж: з Прикарпаття багато?

Я не можу сказати скільки конкретно людей зараз займаються "Пресвятою Покровою". Члени екіпажу постійно змінюються – хтось приїжджає і розчаровується (таких мало), більшість - залишається. У команді переважно вихідці із Західної України, але є і з Києва, Ковеля, Маріуполя і інших куточків держави. З Прикарпаття зараз тільки я. Колись Мирослав Шуляр тут жив, але тепер він у Львові.

- А як автентичність судна впливає на побут команди? На ньому ж немає, наприклад, санвузла?

Так. А ще, майже немає трюму. Його розмір близько 1 м 20 см, тому залізти і комфортно влягтися не виходить. Можна, але на любителя. Мені зручніше спати на борту - розкладаємо великий намет, метрів з десять, і під ним усі сплять на палубі. Їжу готуємо у камбузі, там пічка є. Батько якраз був коком.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

У чайки малий трюм, а тому козаки сплять під тентом, на палубі

- І на завершення... Розкажете морську бувальщину?

- Історій є багато, я розповім дві: одну, веселу – батькову, а інша моя. Одного разу екіпаж корабля "Пресвята Покрова" дізнався, що в Англії буде стартувати навколосвітня регата (змагання на вітрильниках/веслах - ред.). І вони захотіли з півдня Франції каналами швидко добратися до Англії. Фактично поставили тоді неофіційний рекорд із проходження ними, бо хлопці так хотіли встигнути, що бігли наперед судна відкривати шлюзи.

Таки встигли, навіть дня не було запасу. І ось найцікавіший момент: стоїть регата, довкола неї багато човнів - свято. Вирішили наші стрільнути з гармати. Вистрілили – і регата поплила. Виглядало, ніби наші дали сигнал до старту. Це, звісно не так, бо сигнал дає англійська королева, але поліція казала так більше не робити.

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"Фото: Іван Хомішак

Іван Хомішак: я у дитинстві ніби переглядав мультик "Як козаки на чайці мандрували"

А моя історія з плаванням пов’язана. Ми цьогоріч ночували на острові біля побережжя Франції, а назад поверталися під великим прямокутним вітрилом. Коли ми його підняли – і той тризуб напнувся вітром – це було неймовірно.

- А яким ви бачите майбутнє чайки?

- У мене бажання, щоб вона ще жила. Але для цього потрібні ентузіасти, які б були готові віддати час і гроші. Але натомість "Пресвята Покрова" віддає набагато більше. Я розумію, що човен старий і з часом мав би опинитись у музеї. Але коли це буде – невідомо. Можливо ми знайдемо людей, і тоді вона зможе зробити ще дуже багато подвигів. Я, напевне, міг би відправитися навіть у навколосвітню подорож, якщо би була справна чайка та хороша залога на ній.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди