У Будинку культури одного з сіл на Сумщині російські окупанти влаштували казарму. Викинувши крісла, в глядацькій залі вони зробили двоярусні нари, де їли, спали та смітили. Сюди ж стягували награбоване у місцевих магазинах. Як "руський мир" звільняв село від культури, — у матеріалі Суспільного.
Спочатку росіяни скинули на центр Боромлі бомби, а потім зайшли своїми танковими колонами. Побачивши руйнації, самі дивувалися, для чого це було робити з мирним населеним пунктом, говорить сільський голова Василь Романіка, показуючи розграбовану сільраду.
"Ви бачите на фоні чого ми знімаємось. Розруха страшна, село було. Загарбники казали: "какой красівий у вас был городишко"! Аж зло бере. А потім що зробили", — згадує він.
Ночами, говорить Василь Романіка, місцева самооборона патрулювала непомітно вулиці, не даючи окупантам мародерити хоча б у приватних будинках.
"Я радий тому, що списки всі знищили АТОвців, а в нас лише 100 людей – основне. І в мисливців ні в кого зброю не забрали. Провели певну роботу – превентивний удар, скажемо так. Я задоволений, що і люди не здали. У нас у самообороні було, ми проводили охорону своїх сіл, всього – 125 людей. Нікого не здали", — каже сільський голова.
Гірше було по маленьких селах, говорить Василь Романіка.
"Нас вони тут якось боялися, тому що село велике, а Жигайлівка багато всього перенесла, того що — свої коменданти, свої порядки. Дуже важко було. Найголовніша заслуга нашого товариства "Маяк". Тому що доїти скотину, бензин, їздити генератори возити під оцими пострілами. Я не знаю як їх назвати: орки, урки. Нашестя Батия, у порівнянні з цим нашестям, це ніщо було взагалі", — зазначив він.
За словами Василя Романіки російські військові недолюблювали бойовиків з ДНР.
"Між ними не було зв’язку: між російськими і українськими цими, росіянами. Вони між собою – так. Не так все просто. Я їм казав: росіяни то вернуться в Росію, хоч і лапті, але повернуться, а куди повернетесь ви?", — каже він.
У місцевий будинок культури, де росіяни влаштували казарму, притягли вкрадені ковдри, теплі речі. Грілися, розпалюючи буржуйки, які також забрали у місцевих.
Спали, простилаючи на дошки будівельний утеплювач. Їли на сушці для білизни з місцевого господарського магазину. Вікна, які розбила їхня ж авіація, заткнули пінопластом.
Стіл окупантів РФ – цивільний посуд від фужерів до сільських чавунців. Лише сцена з золотими ламбрекенами нагадує, що до приходу російських військ тут було мистецтво.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
