Подружжя Андрія та Марії Кисельових, разом з дочкою Лізою переїхали з Харкова до Запоріжжя. Про те, як залишали дім, долучалися до волонтерської діяльності та про плани на майбутнє родина розповіла кореспондентам Суспільного.
Андрій розповідає: народився у Мелітополі, навчався й працював у Запоріжжі. У Харкові закохався й створив родину. А цьогоріч, 24 лютого, щасливе життя перервала війна.
Харків Андрій з родиною залишили з першого дня війни, коли окупанти почали бомбити місто. Куди їхати, не вагалися — у Запоріжжі живуть батьки Андрія.
"Почалися вибухи по місту. Я розбудив дружину, доньку, ми зібрали речі. Я домовився зі своїм другом ще напередодні, що, якщо таке почне відбуватися, я заберу його дружину та дитину", — каже чоловік.
"Чоловік сказав: почалась війна, збираємося. Я спочатку ще не була готова до цього рішення. Згадала свою бабусю, яка у 41-му році також від цього прокинулася. Спочатку була істерика, а потім зібрала за 40 хвилин дитину, якісь речі, предмети першої необхідності. І протягом 8 годин сільськими дорогами ми діставалися Запоріжжя", — додає Марія.
Ситуація у державі та необхідність піклуватися про сім’ю вимагали активних дій, каже Андрій. Одразу визначився, як стати корисним для рідних і тих, хто опинився у скрутному становищі.
"Близько двох тижнів в одній із запорізьких лікарень я був волонтером. І мій один зі знайомих сказав, що в обласному Центрі молоді потрібні волонтери. У мене є організаційний досвід, я звернувся до них і кажу: я можу тут допомагати — або щось вантажити, або щось організовувати, будь-що".
Зараз у хабі “Співдія”Андрій Кисельов завідує складом. Гуманітарну допомогу, отриману від міжнародних донорів, скеровують соціально незахищеним верствам населення.
"Хаб запрацював 17-го березня. Перший вантаж ми отримали, мабуть, 21 березня. І почали до нас надходити заявки. Звертаються до нас люди, які приїхали з окупованих міст до Запоріжжя, а також ті, хто, у зв’язку з війною, у скруті зараз", — розповідає Андрій.
Вдалось Андрію поновитися за фахом у компанії, де працює, та яка має мережу по всій Україні. Нині працює на пів ставки у запорізькій філії.
"Я відкрив харківський телеграм-канал і побачив, що у 200 метрах від мого будинку пролетів “Град”, чи ще щось. З іншого боку — в 150 метрах. З третьої сторони — метрів 350. І хлопці сказали: не треба повертатись, залишайся з сім’єю. І зараз я працюю тут, а у вільний час займаюсь волонтерською діяльністю у хабі", — розповідає чоловік.
Дружина Андрія Марія весь час приділяє родині та мріє знайти роботу за фахом. Донька ж подружжя Кисельових, 8-річна Ліза, каже, що мріє повернутись до рідного Харкова, де залишилась її найкраща подруга.
Читайте також: У Запоріжжі працює волонтерський хаб "СпівДія" для переселенців та тих, хто у скруті
