«Рак не чекає на завершення війни», – як борються за життя онкохворі з Чернігівщини

«Рак не чекає на завершення війни», – як борються за життя онкохворі з Чернігівщини

«Рак не чекає на завершення війни», – як борються за життя онкохворі з Чернігівщини

Їх 30 тисяч… жителів Чернігівщини, які зустріли війну із діагнозом онкологія. 30 тисяч людей, які вранці 24 лютого втратили можливість лікуватися та лишилися сам на сам із хворобою. Вони звикли до боротьби, але тепер вимушені битися на двох фронтах. Російські війська руйнують їхні домівки, а хвороба виснажує їх зсередини. Необхідні ліки не дістати навіть за гроші, хіміо- та радіотерапію не проводять, лікарі – поза зоною досяжності. Такі реалії онкохворих на уражених російськими військами територіях.

Алла Шатковська – жителька Прилук, що на Чернігівщині. У 2012-му вона поборола онкологію, однак минулого року хвороба повернулася. У квітні 2021-го жінці діагностували рак молочної залози. Четверта стадія. Метастази у печінці, лімфовузлах та кістках. Алла пройшла курс хіміотерапії і тепер кожен 21 день має отримувати ліки.

«Ми досягли дуже хорошого результату. Метастази пішли з кісток та лімфовузлів. Моє тіло відкликається на терапію. Не дивлячись на четверту стадію, в мене була надія», ділиться жінка.

9 березня Алла мала б отримати чергову дозу ліків у Чернігівському обласному центрі сучасної онкології. Але через війну він призупинив свою роботу.

Алла Шатковська
Алла Шатковська.

Лікарня без пацієнтів

В перші ж години вторгнення заклад був вимушений відпустити додому майже усіх своїх пацієнтів. Наразі в лікарні їх лишається 22. Це люди після складних операцій та паліативні хворі, які потребують постійних перев’язок та цілодобового лікарського нагляду. Без світла, води та тепла пацієнти разом із медичним персоналом живуть в окремому корпусі радіологічного відділення, бо головний вже кілька тижнів стоїть законсервованим.

Центр сучасної онкології розташований майже на околиці Чернігова, на одній з основних магістралей, що тягнеться через усе місто у напрямку Білорусі. Цю вулицю російські війська регулярно обстрілювали зі зброї різних видів та калібрів. Ударною хвилею у 6-поверховому головному корпусі вибило частину вікон, пошкодило шахти ліфтів, системи водо- та теплопостачання. За словами керівника закладу Олександра Заїки, там зафіксували розходження стін. Тепер в головному корпусі перебувати небезпечно.

Чернігівський центр сучасної онкології після вторгнення росії в Україну
Чернігівський центр сучасної онкології після вторгнення росії в Україну.

Радіологічне відділення Чернігівського центру сучасної онкології після вторгення росії в Україну
Радіологічне відділення Чернігівського центру сучасної онкології після вторгення росії в Україну.

Вранці 1 квітня російські снаряди поцілили і в радіологію, де проживають онкохворі, які лишилися в закладі. Двоє співробітників дістали травм, один контузію. На щастя, пацієнти не постраждали. Стелю над лінійним прискорювачем зрешетило уламками, – обладнання, яке в системі має радіоактивні елементи, дивом лишилось неушкодженим.

Про тих, хто лишився

Ані операцій, ані хіміо- чи променевої терапії у Чернігівському центрі онкології не проводять. Обладнання радіологічного відділення знеструмили – воно не може працювати в умовах коливання електроенергії.

«Хіміотерапія потребує більш інтенсивного нагляду та роботи лабораторій, які не працюють, бо немає ані світла, ані води. Без лабораторного нагляду та коригування процедура може бути смертельною для пацієнта», – пояснює головний лікар.

За словами Олександра Заїки, усім онкохворим радять продовжувати лікування за кордоном або у більш спокійних регіонах. Наша героїня – хвора на рак молочної залози Алла, 2-годинний шлях з Прилук до Чернігова називає «своїм місточком», – вона не витримає далекої дороги.

Алла Шатковська разом із сином
Алла Шатковська разом із сином.

Таких людей лікарі намагаються консультувати в телефонному режимі, коли є зв'язок. Тим, хто може приїхати в центр, допомагають на місці, надають ліки. Але в умовах облоги таку можливість мають хіба що жителі Чернігова. Отримати свою крапельницю вчасно Алла не мала жодного шансу:

«Найбільша проблема це ліки. Цей препарат не продається в аптеці. Його закуповує держава, я його отримувала безкоштовно. Навіть якщо його через аптеку купувати, це близько 30 тис. грн буде коштувати. І навіть якщо є гроші, ліки й за гроші неможливо купити».

Відсутність ліків – найпоширеніший запит сьогодні, говорить співзасновниця фонду допомоги дорослим онкохворим «Inspiration Family» Анна Узлова. Лікарні у безпечніших регіонах не мали достатнього запасу, щоб забезпечити потрібним і своїх, і вимушено переміщених пацієнтів.

«Деякі фармкомпанії надавали гуманітарну допомогу. Тому певна кількість пацієнтів мали змогу отримати препарати, на жаль, далеко не за всіма нозологіями. Ми працюємо у цьому напрямку, щоб дороговартісні препарати потрапляли до наших пацієнтів, щоб вони мали можливість продовжувати лікування».

Про тих, хто за кордоном

Інша наша героїня – Інна. Вона жителька Чернігова. Її мама бореться з онкологією останні 10 років. Рак молочної залози другої стадії, рак яєчників четвертої, – війна застигла їх, коли мама Інни завершила черговий курс хіміотерапії у спробі позбутися метастазів у лімфовузлах. Її будинок – зруйновано. З ослабленим імунітетом жінка 12 днів провела під обстрілами у підвалі. У холодному укритті вона швидко почала згасати.

Будинок батьків Інни після обстрілів російськими військами
Будинок батьків Інни після обстрілів російськими військами.

Вже тиждень родина живе в Німеччині у тимчасовому прихистку. Разом із ними – ще близько тисячі українців. Зараз онкохворі українці можуть лікуватись безкоштовно у більш ніж 20 країнах Європи. Однак, щоб отримати медичне страхування та будь-яку медичну допомогу, їм потрібне постійне житло.

«Навіть для платного обстеження, а для онко – це близько 2 тис. євро, тут необхідно мати реєстрацію. Оренда житла в місті коштує також в районі 2 тис. євро. Чекаємо. Можливо, зроблять якесь соціальне житло для нас. Нам сказали, це може тривати від тижня до місця. Але ми не знаємо навіть, чи подіяла хімія. В нас часу немає. Рак не чекає, коли закінчиться війна», – говорить Інна.

З чергами доводиться стикатися не лише українцям, але й громадянам країн ЄС, пояснює Анна Узлова з фонду «Inspiration Family». Окрім гуманітарної допомоги, її організація допомагає з пошуком лікарень для онкохворих за кордоном.

«Дійсно, усім пацієнтам треба пройти реєстрацію та отримати певний статус. Потім обробляють заявку, призначають зустріч з онкологом, і ця процедура теж не швидка. Крім того, не всі препарати там є безкоштовними. Ми попереджаємо про це усіх. На жаль, у деяких випадках Європа є єдиним рішенням».

Про спроби відновлення

Щоб допомагати хворим на рак жителям Чернігівщини близько тижня тому у Ніжині відкрили онкологічне відділення на 20 ліжок. Наразі там під наглядом лікаря з Чернігова проводять тільки хіміотерапії та видають наявні ліки, розповідає нардеп та екскерівник Чернігівського центру онкології Валерій Зуб. За перші чотири дні роботи відділення його послугами скористалися понад 100 пацієнтів.

«Нам вдалося зробити перерозподіл хіміопрепаратів, ті що за держзамовленням мали б іти на Чернігівський онкоцентр, тепер вони підуть сюди. Бюрократичну процедуру ми вже повністю пройшли. Їх треба всі завезти. Тепер ми зможемо лікувати так, як лікували і до війни, маючи всі препарати для хіміотерапії», – говорить Валерій Зуб.

З його слів, у перспективі тут можуть проводити і операції. Питання про завезення у відділення спеціального хірургічного обладнання нині вирішується.

Читайте також:

На Чернігівщину приїхали “швидкі” з ліками

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди