У Сумах попрощалися з загиблим Іваном Пилипченком

У Сумах попрощалися з загиблим Іваном Пилипченком

У Сумах попрощалися з загиблим Іваном Пилипченком
Суспільне Суми

На Баранівському кладовищі Сум рідні та друзі попрощалися з Іваном Пилипченком. Він працював будівельником у Чернігові. Під час повномасштабного наступу російських військ був на роботі та не зміг повернутися у рідне місто. Тож, пішов захищати Україну там. Іван Пилипченко загинув 28 березня.

Віктор із загиблим були знайомі понад 40 років – разом служили в Афганістані.

“Ваня це така людина, яка не могла залишитись осторонь, коли в країні така біда. Людина дуже хороша. Коли ми познайомились нам, по 16 років було. Ми дізнались про один одного на службі. А вже потім після служби ми зустрічались і я не пам’ятаю, щоб хтось десь, про Ваню погане сказав”, – говорить друг загиблого Віктор.

Прийшли попрощатися з Іваном Пилипченком і однокурсники із машинобудівного технікуму.

“В Івана так склалась доля, що довелось і в Афгані побувати. І після цього він мені сказав: залишився чудом живим, тому треба жити так, щоб все в житті було і після цього він почав допомагати, коли до нього звернешся”, – говорить Валерій Трипільський, однокурсник загиблого.

“Він весь час десь працював і працював. Його вдома практично було не застати. Тому, ми його рідко бачили. Але якщо в місті зустрічались, то він був завжди такий радісний, задоволений, приємно були з ним спілкуватись. Наскільки треба бути патріотом, вже ж він був немолодий, вже нам по 60 років всім, і він пішов захищати. Це я вважаю патріотизм. Він дуже любив батьківщину і не зміг по-іншому зробити”, – каже одногрупниця Марина Оніщенко.

Через війну багато рідних не змогли приїхати на поховання чоловіка. Серед них і дочка – Олена, яка живе за кордоном. Говорить, перед тим, як піти служити, батько говорив, що не може залишатись осторонь.

“Він для мене завжди був прикладом. Він виховував мене не як дівчинку-принцесу, а як дівчинку-воїна. Завжди казав, що в будь-якій важкій ситуації не треба сідати і чекати на щось. Треба підійматись і вирішувати всі проблеми. Він мені завжди говорив: зараз тут налагодимо і ви повернетеся додому”, – розповідає Олена Лісовенко, донька загиблого.

Вона говорить: батько завжди вірив, що українці роблять усе для покращення життя у власній державі.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди