Сумські фермери скорочують виробництво молока, але намагаються зберегти поголів'я великої рогатої худоби. Як працюють в умовах війни тваринницькі господарства Сумщини, читайте в матеріалі Суспільного.
У перші дні війни була розгубленість через вибухи у робочих, проте зараз пристосувались, розповідає Віктор Пахненко — директор державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН". Чоловік розповідає, що одну працівницю було поранено: "Вона вийшла закрити приміщення, вони чи в бінокль побачили, що вона там знаходиться, і провели обстріл по всій території, і вона отримала вогнепальне поранення. Її принесли - пуля в руці стирчала, витягли, зараз вона на лікарняному, стан здоров'я стабільно нормальний".
Це дослідне господарство розташоване неподалік Сум. Місцеві працівники розповідають: дорогою поруч багато разів проїжджали колони російської техніки, була стрілянина і стихійні вибухи, після них на полях залишилися нерозірвані снаряди.
В дослідному господарстві інституту працює племінний завод з розведення елітної рогатої худоби, також розводять свиней та вирощують посівний матеріал для Сумської, Полтавської, Чернігівської, Харківської областей. На сьогодні посівний матеріал вже практично розібраний, свинину здають постійним покупцям.
А ось продуктивність молочних корів у воєнний час довелося знизити наполовину через проблеми з реалізацією молока, - розповідає Віктор Пахненко. За його словами, молокозаводи були стабільними покупцями і давали достатньо високу ціну. Раніше щодня дохід був 55-60 тисяч гривень, сьогодні - близько 15 тисяч. Пан Віктор каже, в перші дні війни молоко роздавали безкоштовно, віддавали волонтерам, які розвозили по лікарнях та закладах соцзахисту. Зараз налагодили інші шляхи збуту.
Віктор Пахненко - директор ДП "Дослідне господарство Інституту Північного Сходу НААН" розповідає: "Молокозаводи не працюють, це Чернігівська область, в нас забирав Новгород-Сіверський, там йдуть бойові дії, Буринський молокозавод - до сьогоднішнього дня там танки ходять сюди-туди, Сумський молочний завод працює не на повну потужність, і в нас реалізація йде в основному волонтерам і по місту Суми вивозимо, продаємо населенню. Ціна значно менша, ніж до війни, ми зараз продаємо по 10 гривень за літр молока населенню".
Щоправда, з початком весняно-польових робіт вивозити молоко в місто стане складніше, оскільки транспорт знадобиться в полях.
Віктор Мачула - підприємець, раніше надавав сільськогосподарські послуги, такі як заготівля силосу або прибирання зерна. З початком війни вирішив возити в місто молоко, купує його в господарствах, з якими працював у довоєнний час. Каже, попит великий. Чоловік розповідає: "Суми, по під будинками возимо, бабусі виходять з бідончиками, набирають. Ми виїжджаємо - люди кажуть, коли ще буде. По можливості, будемо щодня возити. Дев'ятка в основному возимо, Курська, там, там постоїмо".
В перші дні війни свою допомогу фермерам запропонували місцеві жителі. Зараз деякі з них працюють на переробленні молокопродуктів.
Тетяна Іванівна - працює в господарстві, розповідає: "Виживать пенсіонерам допомагає, і хліб давали безкоштовно, і молочко, і яйця. Ми допомагаємо теж, готовим, бринзу, творожок, скажуть - працюватимемо на фермі, нам зараз робити нічого дома, пенсіонерам. Безкоштовно ходимо вже місяць, помагаємо, що скажуть, готуємо".
Сьогодні племінний завод намагається працювати, як до війни. Головне завдання - зберегти поголів'я.
Віктор Кабанець - директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН говорить: "За період військових дій в нашому дослідному господарстві народилося 30 теляток, половина з яких це телички, а половина бички. В цій родильній залі ми бачимо дві породи - чорно-ряба порода і бура порода, якими ми займаємося в нашому дослідному господарстві".
Ціни на товари першої необхідності контролюють у Сумах: яка ситуація на центральному ринку
На відміну від інших галузей сільського господарства, тваринництво не може зупинитися, адже тварини потребують постійного догляду, - каже Віктор Кабанець. Чоловік зазначає: "Проблеми виникають і з годівлею, і з підвезенням кормів. В кожного різна була логістика: одні запасалися, інші на підвізних кормах працювали. І пташники постраждали в цьому відношенні, і люди, які доглядають, адже потрібно доглядати щоденно, і не раз на день, по двічі, по тричі до кожної корівки, до кожного поросяти треба підійти, погодувати, оглянути".
Пан Віктор розповідає, що на території області є такі господарства, де довелося випустити корів, свиней просто на вулицю, оскільки ферми розбомбили, люди не мають можливості доглядати цих тварин: "Скільки їх - важко сказати на сьогоднішній день. Такі підприємства є в Краснопільському, Сумському, Конотопському районі, і на Харківщині багато таких господарств, які були просто у безвиході, такі рішення прийняли, повідкривали силосні ями, кормові столи, випустили худобу на при фермерську територію".
На початок війни на Сумщині було 80 тисяч поголів'я корів, близько 100 тисяч - загальне поголів'я великої рогатої худоби. В останні роки воно й так зменшувалося, а під час бойових дій цей процес відбуватиметься ще швидше, - говорить Віктор Кабанець. За його словами, хоча фермери продовжують працювати, зараз вони особливо потребують державної підтримки.
Читайте також
- У Сумах з 6 квітня планують вимикати опалення.
- На Сумщині відновлюють мобільний зв'язок та інтернет.
- Зросла захворюваність на ГРВІ і знизилась на COVID-19 - головна інфекціоністка Сумщини.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
