Чернігівський музикант Саша Чемеров випустив пісню на підтримку українських воїнів

Чернігівський музикант Саша Чемеров випустив пісню на підтримку українських воїнів

Чернігівський музикант Саша Чемеров випустив пісню на підтримку українських воїнів
ФОТО: Суспільне Чернігів

Сьогодні, 16 березня, рок-музикант, уродженець Чернігова Саша Чемеров разом із Женею Галичем випустили пісню "Досить" на підтримку українських бійців. Про прем'єру пісні, творчу та благодійну дільність в умовах війни, а також про те, де застала його родину війна, Саша Чемеров розповів в інтерв'ю Суспільному.

Про пісню «Досить»

Війна є війна. І польові умови нашовхують на рішення дуже різкі. Пісня була написана 4 роки тому для іншого артиста взагалі, але той артист трішки злякався її співати – дуже вона відверта. Пісня залишилась зі мною. За день до війни я зрозумів, що треба її записувати і випускати. А ми з Женею Галичем вже давно говорили про те, щоб зробити якусь спільну пісню. І ми з ним зустрілися, я йому показав демо і сказав: "давай зробимо таку пісню". На тому і вирішили. І вже наступного дня почалася війна: бомбосховища, жертви, страшний цей геноцид. І ми "загубилися" з Женею, звичайно, кожен по своїх підвалах. Після того ми з ним зустрілися вже коли я вивіз сім'ю за кордон. І ми з ним зустрілися під Львовом. Знайшли у Львові дуже кльову студію і записали тут пісню. В нас ламалися комп'ютери, люди "зривалися", які працювали над піснею. Тобто було дуже складно це все зробити. І навіть зараз, коли вже прем'єра, ми не до кінця зробили те, що має бути доробленим – все робимо в процесі.

Пісня реально, я вважаю, дуже сильна. Для підтримки духу наших бійців, в ній вся та правда. Я не знаю, як так сталось чотири роки тому, що вона народилася в мене, але вона дуже на часі зараз. І впевнений, що вона дуже підтримує і людей України, і ЗСУ, і тероборону, і всіх волонтерів. Разом з цим я зробив фонд, який називається "Культурний опір", ми допрацьовуємо зараз всі папери, щоб все було чітко. І починаємо збір грошей на ЗСУ, тероборону і волонтерів. І вся монетизація пісні піде, звичайно, на потреби боротьби з окупантом.

Я сам трішки цього лякався спочатку, що всі пісні, які я планував випустити зараз, вони всі є пророчими. Скажу, завжди те, що я писав, воно було пророчим і завжди було "в тему" того, що відбувається чи відбудеться. Я не знаю, що це таке, але я точно на місії, і ця місія почалася в мене з дитинства, як я почав це робити, так воно і виходило. Можу це пояснити тільки тим, що я не є той, хто це робить, я є таким "перекладачем", "дротом". Не знаю, звідки це береться в мене, я вважаю, що я щось зчитую. Якось так виходить.

Війна застала Сашу Чемерова у столиці

Це був Київ. Я був один з двома дітьми: донькою (12 років) і сином (9 місяців). На той момент дружина була за містом, дуже близько до перших вибухів. Коли почало бухати, я просто "підірвався" і поїхав за дружиною, залишивши дітей з її мамою, коли вона прийшла. Наступні шість днів війни ми пережили в різних підвалах і бомбосховищах, допоки я їх не вивіз. Зараз вони у безпечному місці. Я наразі теж у більш-менш безпечному місці. Нас тут разом багато небайдужих людей, які займаються балгодійною волонтерською діяльністю зараз.

Творчість моя продовжуватиметься, наскільки це можливо. Я готую наступні пісні. Вважаю, що та творчість, яку я роблю, вона допомагає людям, я отримую багато листів від людей, які дякують за підтримку. І я вважаю, що можу робити це краще, ніж будь-хто, тому я буду продовжувати це робити.

Пісні про мир

В мене всі пісні сумні, але вони з надією, вони із закликом до перемоги. Звичайно, я в процесі написання пісні, коли вже мир і все нормально було б – поки такої пісні нема. Я працюю над цим, і я вважаю, що вона має з'явитися, ми маємо закінчити цю криваву... навіть не знаю, як це назвати. Це просто божевілля – те, що відбувається. Як так можливо, що так багато людей перестали бути людьми? Я впевнений, що ми переможемо, впевнений, що задавимо ворога і буду робити все, що в моїх силах, щоб так сталося.

Про Чернігів

Чернігів – це місто-герой, чернігівці – це герої. Вони стоять і тримають оборону. Я хотів би сказати всім постраждалим людям, щоби вони трималися і вірили в те, що ми переможемо. Чернігів, моє рідне місто. Я вас всіх обіймаю і люблю.

Читайте також:

Монологи блокадного Чернігова. Сергій Лаєвський, який живе у музеї

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди