Зранку 22 лютого у Житомирі помер важкопоранений у 2014 році боєць 95 бригади Артем Хотян 1994 року народження. Інформацію про це у коментарі Суспільному підтвердив начальник відділу у Житомирській області Міністерства у справах ветеранів України Валерій Логінов.
За його словами, напередодні Артему стало зле і його госпіталізували до однієї з житомирських лікарень.
"На жаль, лікарям не вдалося його врятувати і 22 лютого о четвертій годині ранку Артем помер. Тут можна навіть провести певну символічну паралель – серце нашого героя перестало битися якраз тоді, коли російські війська увійшли на територію цих так званих недореспублік. Артем уже давно хворів, надто зважаючи на те, що у 2014 році він отримав кульове поранення у груди – ворожа російська куля пройшла в одному сантиметрі від його серця. Хлопець був молодий, тому на той момент йому вдалося витягнутися, хоча через важке поранення у руку вона в нього практично перестала працювати. Артем хотів продовжити службу у ЗСУ, але з таким пораненням вже не міг повернутися у 95 бригаду, тому, пролікувавшись, він зайнявся власною справою – працював сам на себе. Артем був єдиною дитиною в родині, у нього лишилися мама і бабуся. Бабусі Артема Павліні Петрівні – велика шана, фактично вона його і виходила свого часу", – розповів Валерій Логінов.
Наразі триває обговорення стосовно того, де і коли поховають Артема Хотяна.
"Попереднє рішення – Артема, як ветерана та героя війни, мають поховати на Смолянському військовому кладовищі. Але тут ще потрібно буде врахувати думку та позицію родичів Артема. Окремо хочу сказати, що я вдячний управлінню соцзахисту Житомирської громади, яке миттєво відреагувало на цю ситуацію – їхні працівники допомагають родині на всіх етапах процесу – і з оформленням документів, і фінансово, і морально. Як ветерана війни Артема, за чинним законодавством, поховають за рахунок державного та місцевого бюджетів і з військовими почестями. Час поховання ще визначають", – поінформував Валерій Логінов.
ОНОВЛЕНО на 23 лютого
На зв'язок із кореспондентами Суспільне.Житомир вийшов бойовий побратим Артема Хотяна Максим Зубов, котрий надав уточнені дані щодо біографії Артема Хотяна та бою, у якому Артем отримав поранення.
"У відкритих джерелах вказано, що Артем проходив службу у Нацгвардії, але насправді це не так. Артем прийшов у 95 бригаду в травні 2013 року і підписав контракт на службу. На початку березня 2014 року ми вийшли з пункту постійної дислокації і переїхали на полігон у Миколаївську область. Далі нашу роту перекинули на Чонгар – ми несли службу там і на Арбатській Стрілці. Артем на Арбатській Стрілці не був, бо нашу роту тоді роз'єднали і він лишився на Чонгарі. 23 квітня 2014 року ми поїхали у зону АТО – з того моменту ми несли службу вже там", – розповідає Максим.
За його словами, Артем отримав поранення третього червня 2014 року під Слов'янськом – тоді колона українських військових потрапила у засідку ворога.
"У тому бою в нас була втрата: наш командир батальйону Герой України Тарас Сенюк, – говорить Максим. – А загалом, тоді чимало людей з нашого взводу отримали поранення. В тому числі, і ми з Артемом. Після цього ми обоє разом лікувалися спочатку у Харківському, а потім у Київському госпіталях".
Максим каже, що Артем був добрим, веселим, завзятим та товариським хлопцем, на якого завжди можна було покластися.
"Для нього дуже багато значила наша військова родина, наш колектив – Артем ніколи нікого не підставляв, це просто не в його характері. Він завжди ставився до усіх з повагою і отримував у відповідь таке ж ставлення від хлопців до себе. Я не питав, чому Артем прийшов у Збройні сили, не знаю його мотивацію. Врешті-решт всі ми тоді, у травні 2013 року, і подумати не могли, що будуть реальні бойові дії або війна. Але, що я знаю на 100%, це те, що Артем сумлінно виконував свій військовий обов'язок і поставлені перед ним завдання. Ми з ним часто пересікалися, змінюючи одне одного на варті. А у нас у роті на варту заступали не так багато людей – туди відбирали лише тих, на кого можна було беззастережно і без жодних сумнівів покластися. Я думаю, це характеризує Артема краще від тисячі інших слів", – розповів Максим Зубов.
Що відомо
- Житомирянин Артем Юрійович Хотян 1994 року народження у Збройні сили України прийшов у травні 2013 року. Служив у 95 аеромобільній бригаді.
- Третього червня 2014 року колона з шести бронемашин вирушила в напрямку села Миколаївка, що поблизу Слов'янська. Під час руху колона кілька разів потрапляла під обстріли терористів. Біля села Семенівка військові наштовхнулися на засідку сепаратистів і потрапила під обстріл. У тому бою Артем Хотян зазнав множинних поранень рук та ніг.
- 15 липня 2014 року за особисту мужність і героїзм Артем Хотян був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Читайте головні новини Житомирщини у нашому Telegram, Instagram та Viber
