На Чернігівщині через 23 роки після смерті зв'язківця, його орден повернули синові

На Чернігівщині через 23 роки після смерті зв'язківця, його орден повернули синові

На Чернігівщині через 23 роки після смерті зв'язківця, його орден повернули синові
ФОТО: Суспільне Чернігів

Орден часів Другої світової війни, який належав зв'язківцю Антону Вергуну, через 23 роки після смерті бійця повернули його синові Володимиру.

Цей орден під час пошукових робіт на Чернігівщині на території села Сивки (зараз такого села не існує, – ред.) знайшов за допомогою металошукача Олександр Воронін. Сталося це взимку 2019 року.

Він вирішив розшукати власника нагороди або його родичів. На ордену було маркування: шість цифр і напис "Радянська війна".

"Такі речі не продаються. Напевно б, совість мучила до кінця життя, якби я продав його", – розповів Суспільному Олександр Воронін.
Орден
Орден. ФОТО: Суспільне Чернігів

Голова громадської організації "Пошуковий загін "Пам’ять" Василь Журахов розповів, що просили про допомогу колег з інших країн. Так, вони звернулися до литовського пошукового загону "Балтика". Литовці за допомогою міжнародної громадської організації "Вимпел" отримали доступ до архівів Міністерства оборони Радянського Союзу. Так, за номером із шести цифр встановили власника ордену.

Орден належав Антону Вергуну — старшому сержанту, помічникові командира взводу зв’язку й уродженцю села Василева Гута. Це недалеко від того місця, де знайшли орден. Звідти й почали пошуки нащадків чоловіка. Антон Вергун помер у 1999 році. У нього залишився син — Володимир.

"Через стільки років цей орден врешті-решт потрапив до мене. З таким зусиллям людей, які цим займаються", — говорить Володимир Вергун.

Каже, що не знає, як орден опинився за три-чотири кілометри від рідного села. Пам'ятає, що батькові ордени зберігалися десь у кутку чи під ліжком у валізі.

Син отримав орден батька
Син отримав орден батька. ФОТО: Суспільне Чернігів

Чоловік розповідає, що його батько Антон Вергун народився 7 жовтня 1921 року. Призвали його у 1939 році, коли йому було 18 років. Перші два роки він служив у Білоруському військовому окрузі. Чоловік був зв’язківцем. Володимир Вергун пригадує, як його батько розповідав: "Я не відступав, я відповзав. З котушкою, з проводами".

У нього були медалі "За звільнення Варшави", "За взяття Берліна", червоні зірки. Була ціла низка нагород і жодного поранення.

Автор – Оксана Кривицька

Читайте також:

У Чернігові попрощалися з солдатами Другої Світової війни, чиї останки передали з Росії

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди