«Вже були вириті ями для похоронів»: полтавка Клавдія Пупченко пережила Голокост

«Вже були вириті ями для похоронів»: полтавка Клавдія Пупченко пережила Голокост

Ексклюзивно
«Вже були вириті ями для похоронів»: полтавка Клавдія Пупченко пережила Голокост
Фото: Суспільне Полтава

Втратила батька та знайомих у часи Голокосту полтавка Клавдія Пупченко. Коли почалася Друга світова, вона була ще дитиною. Нині жінці 90 років. До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначають 27 січня, Клавдія Наумівна поділилася спогадами із Суспільним.

Родина Клавдії Пупченко у 1940-х роках жила у Полтаві на вулиці Чапаєва, яка нині називається Героїв-Чорнобильців. Після початку Другої світової війни батька полтавки забрали на фронт. Відтоді, каже, родина жила в очікуванні його повернення та спокою. Клавдія Наумівна залишилася з двома братами та матір’ю.

"Тато – єврей, мама – українка. Мені навіть 10 років не було, Толі було 5 років, а Борису був рік. Так вийшло, що мій батько разом з нашим сусідом потрапив в одну військову частину. Ми отримали вісточку з Білорусі, що вони пропали без вісті. Але дядько Андрій повернувся і розповідав нам, що вони пішли на розвідку, а коли повернулися, у лісі було бомбардування. Було «перемелене» все: дерева, військова частина. Все зникло, ніхто не залишився живим",– каже полтавка.

«Вже були вириті ями для похоронів»: полтавка Клавдія Пупченко пережила Голокост
Старі фотографії полтавки. Фото: Суспільне Полтава

Під час окупації мати Клавдії Наумівни не працювала, виїхати з Полтави родина не мала змоги, бо не було грошей. У той період, каже полтавка, німці приїжджали мотоциклами і перевіряли будинки, аби знайти євреїв.

"Почали ходити оголошення, що євреї та усі єврейської національності повинні брати з собою дорогі речі, золото, гроші й приходити на пункти, звідки їх будуть невідомо куди відправляти. Усі сусіди збирались у нас в квартирі. Веранда у нас була велика. Видивлялися у вікно, яке було розбите від бомбардування. Йшли євреї від вулиці Шевченка вулицею Чапаєва повз нас, звертали туди, де вже були вириті ями для похоронів. Переважно, йшли старі, вони вели за руки своїх онуків та правнуків. Йшли цілими колонами", – розповіла полтавка.

Згадує жінка і родини євреїв, що мешкали з нею в одному дворі. Доньку 18-річну перукаря окупанти відвезли у невідомому напрямку. Зникла і маленька донька з родини музикантів. Її сховали сусіди або ж убили вороги, говорить Клавдія Пупченко.

«Вже були вириті ями для похоронів»: полтавка Клавдія Пупченко пережила Голокост
Полтавка дивиться старі фотографії. Фото: Суспільне Полтава

До війни на вулиці, де мешкала полтавка, був сад. У ньому, каже, люди викопували окопи та ховалися під час бомбардування. Малою з друзями бігала через сад, аби подивитися у канаву, де хоронили євреїв. Через це, згадує жінка, одного разу довелося тікати від окупантів, які на конях перевіряли околиці.

Коли з фронту повернулися два сусіди, то пішли працювати в поліцаї. Вони інколи попереджували про бомбардування та пошуки євреїв.

"Мама злякалася за нас. Вже почав курсувати потяг. Приїхала сестра мами і забрала нас із Толіком до себе у Кременчук. Мама з Борисом залишилася у Полтаві, а ми близько двох років прожили у Кременчуці, бо там нас ніхто не знав", –каже Клавдія Наумівна.

«Вже були вириті ями для похоронів»: полтавка Клавдія Пупченко пережила Голокост
Клавдія Наумівна Пупченко. Фото: Суспільне Полтава

Під час Голокосту жінка втратила батька та знайомих. Після повернення у Полтаву з 1947-го почала працювати на кондитерській фабриці. Їй було 16 років. На цій роботі Клавдія Пупченко була майже пів століття. Часи війни та Голокосту, каже, згадує зі смутком та болем.

Що відомо:

  • Голокостом називають масові знищення євреїв та ромів в окупаційний період Другої світової війни, каже історик Олег Скирда. За його словами розстріли влаштовували в усіх районах Полтавщини. За його словами, скільки в області загинуло людей, достеменно не відомо, У Полтаві було вбито близько 8 тисяч жителів.
  • Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту запровадили рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 2005-го року. Загиблих вшановують щорічно 27 січня. Цього дня 1945-го року солдати першогого Українського фронту визволили в'язнів найбільшого нацистського табору в польському місті Освенцим.
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди