Тернополянка Наталя Тяжола роботу на сцені змінила на професію рятувальниці

Тернополянка Наталя Тяжола роботу на сцені змінила на професію рятувальниці

Тернополянка Наталя Тяжола роботу на сцені змінила на професію рятувальниці
Суспільне Тернопіль

Тернополянка Наталя Тяжола залишила роботу на сцені, щоб вступити у рятувальну службу і представляти свій колектив на спортивних змаганнях. До таких змін жінку підштовхнуло захоплення спортом.

За словами Наталі, за освітою вона – педагог.

"Моя мама – вчителька і мені не довелося довго вирішувати, яку професію обрати. Ще у шкільні роки я хотіла стати педагогом. Це схвалювали і мої рідні. Але, уже в студентські роки я зрозуміла, що хочу заробляти більше, ніж учителька і що цей фах – не для мене".

Наталя працювала культорганізаторкою: грала у виставах, проводила концерти, організовувала майстер-класи для дітей.

"Робота у центрі творчості дітей та юнацтва мені дуже подобалася. Це була робота на сцені, з мікрофоном. Було багато спілкування з людьми – те, чого мені дуже бракувало під час декретної відпустки", – каже жінка.

Пізніше, Наталя паралельно почала працювати тренеркою з кросфіту.

Тренеркою з кросфіту жінка працює досі
Тренеркою з кросфіту жінка працює досі. Наталя Тяжола

"Усе почалося з мого блогу, у якому я показувала свої тренування і розповідала для чого вони потрібні, чому важливо підтримувати хорошу фізичну форму. Я розповідала, що треба тренуватися для себе, свого здоров’я, для своєї сім’ї. І мені запропонували роботу тренера. Це було щось схоже з роботою педагога, адже потрібно до кожного знайти підхід".

Педагогічний досвід допоміг Наталі у роботі тренера
Педагогічний досвід допоміг Наталі у роботі тренера. Наталя Тяжола

Тоді ж, каже жінка, вона ще займалася онлайн-продажем одягу. Саме завдяки цій справі – познайомилася з працівницею рятувальної служби і дізналася від неї, що туди можна влаштуватися на роботу.

"Пам’ятаю, як до мене додому прийшла дівчина, щоб поміряти річ. Вона розповіла, що стежить за моїм профілем в соцмережі і знає, що я – тренерка. Сказала, що теж займається спортом і що на спортивних змаганнях представляє рятувальну службу, у якій працює. Дівчина запропонувала приєднатися до їхньої команди і дала мій номер телефону своєму тренеру. Я почала переглядати відео зі змагань рятувальників і зрозуміла, що це круто – виступати за службу. Згодом мені подзвонили і запросили на роботу у службу надзвичайних ситуацій".

На пропозицію працювати у рятувальній службі Наталя погодилась одразу
На пропозицію працювати у рятувальній службі Наталя погодилась одразу. Наталя Тяжола

Наталя каже, що прийшовши у рятувальну службу, зрозуміла, що хоче там працювати.

"Коли я вперше побачила це подвір’я зі спецтехнікою, людей у формі – я була в захопленні. Я зрозуміла, що дуже хочу з ними працювати. Відколи я там – багато в моєму житті змінилося. У центрі творчості був здебільшого жіночий колектив, а серед рятувальників – переважно чоловіки і це зовсім інше спілкування. Але я була готова. Ще коли мене приймали на роботу – психолог запитував, чи розумію я специфіку роботи в чоловічому колективі, де наказ віддається однаково всім. Тоді я відповіла, що все розумію. Колеги-чоловіки часто допомагають, наприклад, коли їдемо на змагання – замість мене несуть важкі сумки".

На роботі у рятувальній службі жінка почувається комфортно
На роботі у рятувальній службі жінка почувається комфортно. Наталя Тяжола

Ще одна причина, розповідає Наталя Тяжола, чому вона покинула центр творчості – там не розуміли її захоплення спортом, запитували, навіщо це їй треба. А у рятувальній службі від неї якраз і очікують щоденних тренувань і спортивних досягнень.

"Професія рятувальника передбачає відмінну фізичну підготовку. Кожен рятувальник має пройти ці тренування. А люди, які ще й представляють нашу службу на змаганнях – проходять таку підготовку щоденно, адже треба показати хороший результат на обласних і всеукраїнських змаганнях. Я дуже задоволена, що можу займатися тим, чим хочу".

Наталя щодня працює над своїми спортивними уміннями
Наталя щодня працює над своїми спортивними уміннями. Наталя Тяжола

За словами Наталі, в дитинстві вона не була "спортивною" дитиною.

"Коли я пішла працювати в рятувальну службу – мою маму запитували знайомі як я стала спортсменкою, адже не мала до цього хисту. Люди дивувалися. Я й сама не помічала у дитинстві задатків до спорту. Ми жили в селі, я пасла корови, ніхто не придивлявся до моїх спортивних здібностей. А коли була студенткою – на другому курсі мене хотіли відрахувати через неуспішний залік з фізкультури, адже я не хотіла відвідувати ці заняття. А займатися спортом мене надихнув мій чоловік. Колись я була геть далека від цього заняття і спортсменів бачила краєм ока лише десь у журналах".

Влаштовуючись працювати у рятувальну службу, жінка не думала про те, що ця робота може бути небезпечною.

"Я погоджувалася на цю роботу і знала, що як тільки виникне потреба – я буду її виконувати і ризикувати. Я боюся висоти, але переборюю свій страх заради роботи. Працюю у рятувально-пошуковому загоні. Щоб бути готовою до такої роботи – пройшла усі необхідні навчання: спускалася і в колодязь, і з третього поверху навчальної вежі. Вчилася в’язати вузли, шукати людей на відкритій місцевості, у лісах, ущелинах, печерах".

Робота у рятувальній службі – це командна праця
Робота у рятувальній службі – це командна праця. Наталя Тяжола

Відколи Наталя почала працювати у рятувальній службі – відчула, що стала більш відповідальною.

"Наприклад, тепер, я розумію, що не можу, як раніше, пропустити тренування, або збавити оберти, адже від моєї фізичної підготовки залежить результат нашої команди на змаганнях. Також у мене змінилося оточення. У ньому залишилися лише ті люди, які розуміють моє захоплення спортом і з якими мені легко. Зараз у мене така робота, від якої, практично, не хочеться відпочивати. Під час відпустки я все одно тренуюся. Важко фізично і психологічно лише тоді, коли я посилено готуюся до змагань і відчуваю пік виснаження, але за два вихідних – суботу і неділю, я відпочиваю і сили відновлюються".

Наталя Тяжола здобула бронзову медаль на Всеукраїнських змаганнях "Найсильніший пожежник-рятувальник "Дніпровська хвиля 2021".

"То були дуже важливі змагання для мене. Я була фізично налаштована, але під час підготовки ми не мали тренувальної вежі, щоб розуміти, наскільки складно виконати завдання. Ти працюєш в обладнанні, дихаєш за допомогою кисневої маски і балона зі стиснутим повітрям. Все обладнання, яке на тобі – важить 20 кілограмів. На четвертий поверх треба було вибігти по вежі. Це висока і вузька конструкція, зроблена з металевих трубок. Ти дивишся вниз і бачиш під ногами все. Ця конструкція ще й рухається від подуву вітру. Вибігаєш на четвертий поверх, тримаючи у руці рукавну скатку, яка теж важить 20 кілограмів. Виходить, ти уже маєш навантаження 40 кілограмів. Одну скатку треба залишити і знову тягнеш вантаж вагою 20 кілограмів по шнурку вниз. Спустившись, потрібно молотом вагою 4 кілограми забити балку, яка важить 70 кілограмів. Це все імітація ситуації, коли рятувальник вибігає на багатоповерхівку, вибиває двері обладнанням, потім треба рукав тягнути з водою і ліквідувати пожежу. Завершальний етап – порятунок умовного потерпілого – це манекен вагою 70 кілограмів. Ну і, напевно, для дівчат це є найскладнішим. Але дівчата чудово впоралися із завданнями", – каже Наталя.

Наталя Тяжола під час змагань
Наталя Тяжола під час змагань. Наталя Тяжола

Наталя Тяжола розповідає: вважала, що мала небагато шансів вибороти нагороду, адже інші учасники тренувалися роками, а вона нещодавно прийшла у службу. Але жінка старалася і таки посіла третє місце. Ці змагання, каже Наталя, показують рівень підготовки пожежного рятувальника.

Наталя Тяжола з нагородою на змаганнях "Найсильніший пожежник-рятувальник "Дніпровська хвиля 2021"
Наталя Тяжола з нагородою на змаганнях "Найсильніший пожежник-рятувальник "Дніпровська хвиля 2021". Наталя Тяжола

Жінка розповідає, що жодного разу не шкодувала про зміну професії.

"Планую і далі працювали у службі надзвичайних ситуацій, я бачу себе тут".

Жінка радить не боятися змін у житті
Жінка радить не боятися змін у житті. Наталя Тяжола

"Останній рік на попередній роботі – у центрі творчості, я розуміла, що ця справа вже не приносить мені радості. Коли людина думає, як пізніше прийти на роботу і швидше піти – варто залишати це місце. Така робота уже може приносити лише кошти, але забирає більше – енергію і час. Чудово, коли захоплення і хобі монетизуються. Наприклад, якщо людина любить вишивати – хай це робить і розвиває свій талант, якщо хтось любить співати – хай знаходить себе у класному гурті, якщо хтось із задоволенням танцює – хай навчає цього інших і заробляє цим на життя. Моє хобі стало моєю роботою, воно мені приносить кошти і це ідеально. Часто люди відмовляють інших від рішення – заробляти своїм захопленням, але варто слухати лише своє серце", – каже Наталя.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди