П’ять з шести громад Харківщини придбали житло для переселенців за програмою державного співфінансування: 70% вартості — це держсубвенція, а 30% — гроші громади.
Хто і за яких умов отримає житло, та чому відмовилася від проєкту шоста громада, з'ясовувала розмовна студія "Сьогодні.Головне".
Досвід Борівської громади
Борівський селищний голова Олександр Тертишний, розповідає, що з держсубвенції громада отримала 392 тисячі гривень.
"З власного бюджету виділили 168 тисяч. Загальна сума — 560 тисяч. На цю суму ми придбали дві трикімнатні квартири у Боровій. В цих квартирах житимуть переселенці, серед яких є інваліди. Також це працівники медичної сфери й галузі освіти. 11 січня будуть вручені ключі", — розказав Тертишний.
Великобурлуцька громада
Альона Котушенко — переселенка з Донеччини. Її родина отримала будинок у Великобурлуцькій громаді.
"Ми переїхали у 2014 році з Красногорівки Донецької області в той же день, коли почалися бойові дії в нашому місті. Тоді моїй молодшій сестрі було п'ять років. Так вийшло, що ми зупинилися на Харківщині, щоб бути не далеко від рідного міста. Ми їхали не самі, з нами їхали ще люди, й так вийшло, що ми приїхали саме у Великобурлуцький район. Тут не було ні родичів, ні друзів, просто так склалися обставини", — розповідає Котушенко.
"Спершу було дуже важко, допомагали люди, які у Великобурлуцькій громаді жили, також певну допомогу надавала місцева влада. З часом, коли обжилися і мама почала працювати, і я вже зараз працюю, ми переїхали в орендований будинок, і зараз живемо там. Купити житло запропонував голова громади Терещенко. Він розповів, що є така можливість, запропонував мамі написати заяву. Вона написала і все вийшло", — каже Альона.
Чому від проєкту відновилася Краснокутська громада
Краснокутська громада планувала купити найбільшу кількість квартир поміж громад Харківщини, але врешті відмовилися від участі у проєкті. Голова громади Ірина Карабут пояснює: пропозиції, які надійшли для купівлі, непридатні для життя людей.
"Ми виставили умови, й на наші пропозиції відгукнулися дві людини. Коли наша комісія виїхала на місце й оглянула ці квартири, то прийшли до висновку, що квартири не придатні для життя: вікна старі, дерев’яні, шибки вибиті, ні водовідведення, ні водопостачання, ні системи опалення. Все настільки в занедбаному стані, що у нас склалося враження, що люди запропонували, щоб позбутися від житла, яке нікому не потрібне", — розповідає голова громади.
За її словами, квартири у центрі міста у доброму стані коштують близько 12 тисяч доларів, на проєкт Краснокутська громада загалом має 286 тисяч гривень.
"В центрі Краснокутська є будівля, в якій колись була поліклініка. Це чотириповерхова будівля. Ми хочемо провести її реконструкцію, й другий, третій та четвертий поверхи віддати під житло нашим фахівцям і переселенцям. Думаю, на весну буде готовий робочий проєкт. Дуже приблизно, але плануємо зробити десь близько 25 квартир", — розказала Ірина Карабут.
Досвід Первомайського
У первомайському минулого року купили три квартири для переселенців, повідомила Первомайська міська рада 29 грудня.
"Соціальне житло в третьому будинку третього мікрорайону отримала багатодітна родина Яковлєвих. Юлія з чоловіком Андрієм та трьома дітьми приїхала до Первомайського у 2015 році з Горлівки. Це вже третя квартира придбана для внутрішньо переміщених осіб. Її вартість 234 тисяч гривень", — йдеться у повідомленні.
Читайте також
Приміщення модульного містечка у Харкові непридатні для проживання — Офіс Омбудсмана