Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на Сході України домовилася про різдвяне перемир’я в зоні проведення Операції об’єднаних сил. Скільки може тривати таке перемир’я і наскільки воно є реальним, а також чи варто українцям готуватися до ескалації конфлікту з Російською Федерацією — Українське радіо дізналося у керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка.
Чи буде режим тиші передовій
За словами Олександра Мусієнка, цього разу домовилися про те, про що домовлялися уже понад двадцять разів — про повернення до режиму тиші та припинення вогню. Востаннє про повне і безумовне припинення вогню домовлялися у липні 2020 року. Ця домовленість неодноразово порушувалася представниками РФ і її воєнізованих формувань, нагадав експерт.
“І ця чергова домовленість про "різдвяне перемир’я" — вже як частина традиції у Мінській тристоронній контактній групі. Ми домовляємося про "різдвяне перемир’я", "шкільне перемир’я", "хлібне перемир’я", — уже й назви відповідні придумали”, — сказав Мусієнко.
За його словами, дуже хочеться, щоби на період Нового року та Різдва припинився вогонь та обстріли, й українські військові могли відсвяткувати в мирі.
“Але статистика свідчить, що обстріли ніколи все одно остаточно не припиняються. Встановлений режим тиші порушується саме противником", — розповів керівник Центру військово-правових досліджень.
Чи стане Україна топ-темою на зустрічі делегації США та РФ 11 січня 2022 року
“Я думаю, Україна та участь України в НАТО буде основною темою на цій зустрічі, якій буде присвячено 90% цієї розмови. Оскільки, якщо б України не було, то Путін би її вигадав”, — сказав експерт.
За його словами, Україна для Росії, у першу чергу, є виміром внутрішньої політики.
“На будь-якому заході чи під час пресконференцій Путін обговорює такі теми: "НАТО", "Україна", "ракети привезли", "гіперзвукова зброя" та інші фейки, які не відповідають дійсності та можна нескінченно розвінчувати. Звісно, що загроза, яка є цілковито вигаданою, нічим не підтвердженою та не аргументованою, буде топ-темою для обговорень”, — сказав Мусієнко.
За його словами, російська пропаганда і російське політичне керівництво на чолі з Путіним конструюють світ паралельної реальності.
“Це такий віртуальний вимір, у якому НАТО є біля воріт Росії, а в Україні є гіперзвукова та хімічна зброя, бомбардувальники, Україна ледь не через місяць стане членом НАТО, хоча все це не відповідає реальності”, — сказав аналітик.
Він також додав, що російській аудиторії з екранів це все подається як доконаний факт, як основна для них загроза.
“Натомість про соціальні, гуманітарні та економічні питання не варто думати, лише про ілюзорну загрозу зі сторони України”, — сказав Мусієнко.
За його словами, якби не наявність ядерної зброї в РФ та постійний шантаж з їхньої сторони, то США не підігравали би Росії.
”А так і вони повинні долучитися до цієї дискусії", — пояснив керівник Центру військово-правових досліджень.
Про проект закону "Про основи національного спротиву" та про загрозу масштабної ескалації конфлікту з Росією
"Загроза зі сторони Росії є та нікуди не зникала. РФ накопичувала свої війська впродовж останніх 5-6 років, створила дві армії — восьму та двадцяту — поблизу кордонів з Україною, здійснює періодично військові маневри, погрожує Україні, тисне на неї, стягує свої війська”, — сказав експерт.
Ці маневри, пояснив Мусієнко, використовуються як засіб інформаційно-психологічного тиску і серйозної інформаційної боротьби, шантажу та пресингу.
За його словами, українцям, безумовно, потрібно готуватися до можливої ескалації конфлікту.
“Перше, що я би зробив, це проаналізував би стан справ у збройних силах: скільки контрактників в Україні продовжили контракт, а скільки — ні. Оскільки статистика свідчить, що понад 50% військовослужбовців після підписання першого контракту відмовляються підписувати наступний”, — сказав експерт.
Він розповів, що впродовж останнього місяця постійно звертається до представників влади: "Зберіться на РНБО на закрите засідання, обговоріть військову безпеку. Без санкцій, без піару, виключно з робочою метою. Обговоріть оперативні потреби збройних сил: наскільки ЗСУ є забезпеченими та що потрібно робити задля покращення ситуації”.
За його словами, слід визначити завдання на наступний рік.
“Заплановану кількість навчань у ЗСУ, необхідне забезпечення для їхньої реалізації, стан із оборонним замовленням, ситуацію зі звільненням з армії та статистику підписання другого контракту, як стимулювати військовослужбовців продовжувати службу в армії. А також у який спосіб збільшити кількість відремонтованої та модернізованої зброї в України”, — наголосив Олександр Мусієнко.
За його словами, вирішивши ці питання, можна буде рухатися далі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
