Звернення лідера невизнаної Придністровської Молдавської Республіки Вадима Красносельського до президента Молдови Майі Санду, яке і підтримала Москва, — це не більш ніж тактичний прийом, в якому мало змісту. Про це Суспільному розповів колишній віце-прем'єр Молдови з реінтеграції Александр Фленкя.
За його словами, ще з 1994 року формально, а за фактом відразу ж після війни Кишинів бере участь у мирних переговорах і рік у рік підтверджує прихильність до таких переговорів.
Політик відзначив, що листа керівника Придністров'я на адресу президента Молдови було опубліковано на його сайті з великим коментарем.
“Те, що публікують і виходить у маси, вже, за визначенням, не може бути предметом переговорів. Це гра на публіку. Це хитрощі”, — сказав Фленкя.
За його словами, лист був направлений і для вірності опублікований з розрахунком на те, що відповіді на нього не буде, і тоді можна звинувачувати Кишинів у відсутності готовності, небажання вести переговори з Придністров'ям.
“І вимагати продовження пільгових торгових преференцій для себе. Не робити нічого і продовжувати радіти тому умовному метру кордону, який Придністров'я поки що контролює”, — сказав політик.
Він нагадав, що президентка Молдови Майя Санду вже заявила, що вона не отримувала такого запрошення і, в принципі, не розглядає можливості зустрітися з Красносельським. Для цього є уповноважений член уряду Молдови для переговорів.
“Але навіть якщо президент погодиться, тоді Красносельський скаже, давайте дружити будинками, визнайте нас як незалежну державу і житимемо дружно. Це досить примітивний прийом, який не являє собою чогось нового для людей, які давно займаються цим питанням”, — сказав Александр Фленкя.
Як Молдова бачить вирішення конфлікту?
За словами колишнього віце-прем'єра Молдови з реінтеграції, “у Молдови є законодавство на цьому шляху”.
“Придністров'я є частиною Молдови. Придністров'ю у межах Молдови має бути надано якийсь особливий статус. Придністров'я з низки причин не може бути передовим районом. Тому якийсь статус особливий окремий від інших адміністративних одиниць Молдови у Придністровя буде, а якими будуть параметри цього статусу – це і має бути предметом переговорів”, — сказав Фленкя. І це те, про що Тирасполь останні 15 років говорити не хоче, додав він.
Якою була реакція міжнародної спільноти на пропозицію Придністров'я?
За словами політика, Москва підтримала сам опублікований лист Красносельського.
“Але з огляду на те, що це була гра на публіку, лист був опублікований, тобто це не є серйозним запрошенням до діалогу. Реакція інших учасників переговорів у процесі, це ОБСЄ, ЄС, США та Україна не в останню чергу — від них реакцій, принаймні, публічних не було”, — розповів Фленкя.
Що має бути далі
Як пояснив Александр Фленкя, далі насправді має відбутися низка серйозних рішень та низка ключових подій.
“По-перше, Кишинів, уряд Молдови, має призначити віце-прем'єра з реінтеграції. У нас склалася не зовсім стандартна ситуація, коли віце-прем'єр із реінтеграції, який є головним переговорником від республіки Молдова у переговорному процесі, подав у відставку ще 6 листопада”, — розповів політик.
За його словами, протягом майже двох місяців прем'єр-міністр так і не призначив йому заміну.
“І те, що має статися, це те, що ця вакансія буде зайнята, і у нас з'явиться головний переговорник і людина в уряді відповідальна за весь комплексний процес Придністровського врегулювання”, — сказав Фленкя.
Він також додав, коли з'явиться така людина, Кишинів зможе відновити переговори з Києвом щодо впровадження другої фази спільного митного контролю на Придністровській ділянці кордону. Цей спільний контроль мав би почати реалізовуватися вже з 1 січня 2022 року.
“Буквально завтра (29 грудня — ред.) на засіданні уряду буде прийнята постанова про відстрочку 6-місячну, на жаль. Я пов'язую це з тим, що члена кабінету міністрів, який курує це Придністровське врегулювання, а відповідно, і має вести щільний діалог з Києвом, просто цієї людини немає”, — сказав політик.
За його словами, не було кому обговорювати і опрацьовувати ці питання з Києвом. Відтак, відбувається відстрочка досить важливого рішення, яка матиме серйозний вплив на процес Придністровського врегулювання.
Що було раніше
У п’ятницю, 24 грудня, лідер невизнаної Придністровської Молдавської Республіки Вадима Красносельского звернувся з листом до президентки Молдови Майї Санду з пропозицією обговорити можливість всеосяжного врегулювання конфлікту. Відповідний документ оприлюднила пресслужба Красносельського.
У 1992 році в Придністровському регіоні Молдови загострився збройний конфлікт.
Як написав 10 грудня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в авторській статті у американському журналі Foreign Affairs, попри те, що саме Росія підживлювала його, Москва вимагала прямого діалогу уряду Молдови з Тирасполем, за своєї участі в ролі посередника.
"Молдова погодилася та розпочала прямий діалог з маріонетками Росії в надії, що цей крок дозволить врегулювати конфлікт і відновити територіальну цілісність", — зазначив український дипломат.
У 1994 році Молдова здійснила ще одну спробу сприяти врегулюванню, офіційно проголосивши позаблоковий курс та відмовившись від руху до членства в НАТО. "Яким був результат обидвох цих поступок? Три десятиріччя “замороженого” конфлікту та жодного врегулювання", – написав Кулеба.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
