"Я є, бо я приймаю ліки". Запоріжець з ВІЛ — про життя, кохання та терапію

"Я є, бо я приймаю ліки". Запоріжець з ВІЛ — про життя, кохання та терапію

"Я є, бо я приймаю ліки". Запоріжець з ВІЛ — про життя, кохання та терапію Фото: Суспільне Запоріжжя

35-річний запоріжець Сергій Старостенко з 2008-го року живе з ВІЛ-позитивним статусом і рік, як публічно про це говорить, аби спонукати людей вчасно перевірятися. Напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, розповів свою історію Суспільному.

Сергій Старостенко народився у містечку Лозова Харківської області, навчався у Дніпрі, а до Запоріжжя переїхав за коханою людиною понад 15 років тому. Дізнався, що інфікований ВІЛ у 2008 році.

“В один момент я проаналізував свої відносини з коханою людиною і вирішив зробити все-таки тест на ВІЛ, бо виявив, що, можливо, були ризики інфікування, тому що у моєї коханої людини були незахищені статеві відносини якийсь проміжок часу до наших відносин”, розповідає він.

"Я є, бо я приймаю ліки". Людина з ВІЛ, про життя, кохання та терапіюФото: Суспільне Запоріжжя

Сергій Старостін

Тест робив двічі спочатку в приватній клініці, а коли отримав позитивний результат звернувся до Обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.

“Сказати, що я здивувався, не здивувався — це було для мене шоком. Мені запропонували зробити другий тест, сказали, що, можливо, тест бракований і сказали “треба переробити”. Мені ще сказали: “Ви так добре виглядаєте, ви така молода людина, навряд чи у вас може бути ВІЛ інфекція”, каже чоловік.

Сергій згадує: тоді мало, що знав про ВІЛ та СНІД. Кохана людина, від якої інфікувався чоловік статевим шляхом, певний час не хотіла перевірятися, тож і підтримкою, каже Сергій, був для неї більше він, ніж навпаки.

“Це була недовіра. Можливо, й моя з боку своїй людині, і моєї коханої з боку до мене. І не я, і не моя кохана людина себе не зіставляли з цими вразливими групами, що ми можемо інфікуватися. І вже після такого тижня підтримки своєї коханої людини, вона пішла і здала тест на ВІЛ, який теж, звісно, був позитивним", розказав Сергій.

"Я є, бо я приймаю ліки". Людина з ВІЛ, про життя, кохання та терапіюФото: Суспільне Запоріжжя

Тест на ВІЛ

Сергій Старостенко розповідає: з коханою людиною прожили після того разом 8 років, потім роз'їхалися, але спілкуються й зараз.

Каже: його хвороба, ніби, передбачена долею. Адже в його оточенні було багато друзів, хто працював з темою ВІЛ, також мав інфікованих серед рідних:

“Виявилося, що в моїй родині померла тітка від пневмонії. І її довго-довго не могли вилікувати. Посмертно їй вже взяли кров, направили у Харків у СНІД-центр, хтось вирішив зробити аналіз на ВІЛ і вона виявилася ВІЛ-позитивною".

"Я є, бо я приймаю ліки". Людина з ВІЛ, про життя, кохання та терапію

Тест на ВІЛ

Чоловік каже: якби його тітка вчасно дізналася про свій діагноз та лікувалася, могла б вижити. І тепер пояснює людям, як важливо вчасно перевірятися. Дізнавшись про його ВІЛ-позитивний статус, розповідає Сергій, друзі не відвернулися, а завжди підтримували.

“Були випадки, коли про мій ВІЛ-позитивний статус розповідали без мого дозволу. Тобто, хтось дізнався і комусь почав розказувати. І це мене засмучувало тільки в плані того, що я не стидався, що я ВІЛ-позитивний, але це така межа, мені здається, що сама людина має розповідати, що ВІЛ-інфікована, а не хтось”, каже він.

Нині Сергій будує нові стосунки і для нього важливо розповісти про свій статус другій половинці.

“Казати одразу, там, при першій зустрічі, там, чи при першому поцілунку сказати: “Ти знаєш, я ВІЛ-інфікований", і думаю, може, одразу від мене і відвернуться. Чи казати потім, там, через якийсь період. Але може вийти так, що це я як брехав, або приховував якусь інформацію. Моя кохана людина не ВІЛ-інфікована, це так, як кажуть у нас у сфері, дискордантна пара — це коли одна людина ВІЛ-інфікована, а інша — ні. І мене прийняли таким, яким я є. Зараз, приймаючи антиретровірусну терапію, можна народити здорових дітей і я їх планую, в мене поки все йде по плану своєму”, розповідає Сергій.

"Я є, бо я приймаю ліки". Людина з ВІЛ, про життя, кохання та терапіюФото: Суспільне Запоріжжя

Ліки, які приймає Сергій

Зараз Сергій Старостенко працює виконавчим директором благодійної організації Мережа “Сто відсотків життя” Запоріжжя, подолав тривалий шлях до керівної посади. Каже: життя його від інших людей відрізняється хіба тим, що доводиться постійно вживати пігулки антиретровірусну терапію. З цього починає кожен ранок. Головне правило — стежити за здоров'ям.

“У нас в Україні доступні всі інноваційні ліки, які в багатьох країнах ще не доступні для лікування ВІЛ-інфекції та її профілактики. У нас доступні такі аналізи, і такі діагностики, яких також в багатьох країнах немає і вони всі безплатні”, каже чоловік.

Сергій каже, що нині його дуже дивує, що й досі є люди, які заперечують існування ВІЛ та СНІД і відмовляються від лікування:“Що немає ВІЛ, що це вигадка, що ліки це задум фармкомпаній, що треба комусь на цьому заробляти кошти. Я є, бо я приймаю ліки", - додає чоловік.

Сергій Старостенко впевнений, що все життя попереду, планує створити родину, відчуває себе здоровою людиною і знає, що може багатьом допомогти.

Читайте нас у Telegram

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди