Поезія під вікритим небом: у Франківську читали Шевченка

Поезія під вікритим небом: у Франківську читали Шевченка

Поезія під вікритим небом: у Франківську читали Шевченка

Шевченкові читання провели на Вічевому майдані в Івано-Франківську. Вшанувати день народження Кобзаря у такий спосіб прийшли і дорослі, і діти. Перші такі читання в Івано-Франківську відбувалися ще у 2011 році.

Вперше на Шевченкових читаннях в Івано-Франківську - учні Підлузької гімназії. Одна із учасниць шкільного тріо Діана Новіцька називає поета та його творчість нероздільними частинками України.

"Ми будемо напам'ять читати "Заповіт" Шевченка трьома мовами: українською, англійською і польською", - розповідає дівчина.

Представник надвірнянської літературної студії "Бистрінь" Василь Процюк втретє бере участь у цих читаннях. Каже, що сьогодні виконуватиме два маловідомі вірші.

"Не женися на багатій, бо вижене з хати. Не женися на убогій, бо не будеш спати. Оженись на сольній волі на козацькій долі, яка буде така буде... Цей вірш для Гоголя, а є ще такий для Штернберга, то його друг по академії. Коли він поїхав у Францію, Шевченко написав йому такий вірш: "Поїдеш далеко, побачиш багато, надивишся, зажуришся, згадай мене, брате", - каже Василь Процюк.

Поезія під вікритим небом: у Франківську читали Шевченка

Поезія під вікритим небом: у Франківську читали Шевченка

Пів року працювала над власним віршем, який присвятила Кобзарю, франківська школярка Анастасія Мирон. У ньому розповідає про сучасні події: "Смерті наших солдатів на Сході і йде зі зверненням до Шевченка, тому що він для нас був світилом, сонцем. Він писав для людей і про людей: Ой, Кобзарю, батьку рідний, був би разом з нами, коли ж наша Україна всіяна сльозами. Це все сльози матерів, бо сини зложили свої голови за те, щоби ми тут жили".

Перші Шевченкові читання в Івано-Франківську відбувалися під деревом з маленькою аудіоколонкою ще у 2011 році, розповідає організатор читань Віталій Перевізник. За його словами, з кожним роком читати твори Тараса стає більше охочих.

"Шевченка люблять всі, читають, по-новому для себе відкривають, бо людина одного Шевченка знає, коли їй тридцять років, а іншого, коли їй п’ятдесят", - каже Віталій Перевізник.

Авторка: Ірина Андріїв

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди