У Запоріжжі в будівлі колишнього млина, що є державною нерухомою пам'яткою України, зараз функціонує креативна платформа "Млин". В інтерв'ю Суспільному її засновник Олександр Динник розповів про те, як він разом із командою створили платформу, та поділився, якого майбутнього хотів би для цієї історичної споруди.
Олександр Динник є керівником громадської організації "Креативна платформа". Він орендував частину будівлі та разом з членами ГО створив простір "Креативна платформа "Млин".
Як сталося, що ви облаштували креативний простір саме в будівлі Млина Нібура?
— Ми у 2015 році шукали місце для створення майстерні спільного доступу, дивилися та шукали приміщення в старій частині міста, дуже хотілося знайти приміщення з історією. І знайшли можливість саме в цьому приміщенні.
Чарівна випадковість, що за ціною промприміщення можна орендувати пам`ятник архітектури.

Якими були перші враження від приміщення?
— Ми, коли заходили дивитися орендне приміщення отвори з промислового обладнання, були незабетоновані й взагалі вид незрозумілий, але однозначно сподобалось. Можливість розвитку цієї локації нас дуже надихнула. І майже моментально вирішили, що це має бути такою точкою тяжіння для містян. Хотіли робити багато активностей саме тут, прямо змінюючи історію в минулому ШенвізеШенвізе — історична місцевість у лівобережній частині сучасного Запоріжжя, колишня німецька колонія..

Як, на вашу думку, статус державної нерухомої пам'ятки України може вплинути на долю Млина Нібура?
— Вплине в першу чергу, якщо буде бажання з ним працювати. Це комплексний підхід і власника приміщення, так і міської ради для того, щоб покращити його стан і взагалі покращувати інфраструктуру поруч — для того, щоб це було, наприклад туристичним місцем.
З якими проблемами ви стикаєтеся, облаштовуючи "Млин"?
— Поки що немає якісного плану стратегічного розвитку локації. Ми орендуємо приміщення у власника та приблизно узгоджуємо наші бажання, прописуємо в орендних договорах, що саме будемо проводити.
Стовідсоткового бачення, як саме повинна розвиватися будівля ще немає.
Нам, як творчому майданчику дуже хотілось би проводити фестивалі у дворі. Але ми розуміємо, що будемо заважати іншим орендарям (сервіс доставки та СТО). Якби ж була чітка стратегія, що з Млина Нібура повинен бути, наприклад, через п'ять років якісним розважальним творчим або культурним центром, або навпаки, це повинен бути цікавий промисловий осередок, і від цього вже починається формування і набір орендарів. А так поки незрозуміло.

Читайте також: Млин Нібура в Запоріжжі: чи має історична будівля шанс на "друге життя"?
Будівлі уже понад 100 років. Можливо краще взагалі уникати активностей, щоб ніщо не загрожувало цілісності споруди?
— Сам млин побудований дуже чудово, з великим ресурсом. Тому що обладнання, яке тут було, воно мало велику вагу. Всі щоденні вібрації, які є поруч в 10-15 метрах (будівля розташована поруч із залізничною колією — прим. ред.), вони не роблять шкоди самій будівлі. Більше шкоди зробила, наприклад відсутність ливнівок і осідання ґрунту в деяких частинах.
Чи здобула ваша креативна платформа популярність серед запоріжців?
— Коли робимо події, то є фідбек, що ми далеко знаходимося. Це при тому, що 5-10 хвилин зайвих треба на маршрутці проїхати, але впливає на відвідування. Грає фактором те, що крім млина нічого поряд нема, якби був хоча б музей, це вже ставало б зоною тяжіння. Запит є, й скажімо з тими активностями, що ми робимо. Ми намагаємося зробити такий творчий осередок, далі від творчості переростати в культуру.
Яким ви бачите облаштування цього місця, як туристичного?
— Мені дуже хочеться, щоб історія Шенвізе заграла новими фарбами. Наприклад, Рома Акбаш проводить екскурсії, а хочеться, щоб цього було набагато більше і розвиток розуміння у запоріжців цієї локації збільшувався. Хочеться, щоб на території Шенвізе було декілька музеїв, у нашому випадку — ревіталізована творча платформа, декілька хостелів, або місць для проживання й туристична привабливість збільшиться в рази.
Потенціал колонії Шенвізе та млина, як однієї з основних її окрас, дуже великий. Наприклад, в тому ж маєтку Копа створити музей менонітів було б дуже цікаво. Я впевнений, що багато людей би ходили та цікавилися історією.
Чи є запит від запоріжців на збереження та відновлення таких історичних споруд?
— Гадаю, що запоріжці недостатньо цінують те, що мають. І навіть ті краплини, крихти історії які є, про них точно не дбають. Щодо саме млина, як місця ревіталізації, це 100% повинно відбутися — з нашою допомогою, чи без неї.
Це місце культове історично, воно дуже цікаво розташоване, воно може змінити зону тяжіння в місті.
— Оці наші транспортні ворота між залізничним і автовокзалом — люди звідси занадто швидко вимиваються. Мені хочеться, щоб оце місце, в минулому Шенвізе, стало місцем тяжіння та місцем відпочинку.
Читайте нас у Telegram
Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber